fbpx
Життєві історії
Наближався мій день народження. Я хотіла відсвяткувати його з розмахом. Запросила 40 гостей – родичі, друзі, свати, співробітники. Було багато красивих слів в мою адресу і чудових подарунків. На мій ювілей чоловік теж зробив мені «подарунок». Коли ми повернулися додому, він сказав, що нам треба поговорити. А потім зізнався, що два роки тому зустрів іншу жінку і хотів би решту свого життя прожити з нею

В 50 років від мене пішов чоловік. Я ніколи б навіть припустити не могла, що в такому віці я залишуся одна. З Миколою ми одружилися, коли мені було 22, а чоловікові 24 роки. Ми завжди добре жили. У нас вже доросла, заміжня донька, яка зараз з нами не живе.

Будинок, автомобіль, поїздки – все це у нас було. Я ще собі якось подумала, що нарешті і для мене настав час безтурботного життя. Але тоді я і не підозрювала, що мене чекає.

Наближався мій день народження. Я хотіла відсвяткувати його з розмахом. Запросила 40 гостей – родичі, друзі, свати, співробітники. Було багато красивих слів в мою адресу і чудових подарунків.

І ось, рівно на мій ювілей чоловік теж зробив мені «подарунок». Коли ми повернулися додому, він сказав, що нам треба поговорити. А потім зізнався, що два роки тому зустрів іншу жінку і хотів би решту свого життя прожити з нею.

Найцікавіше, що спочатку я подумала, що чоловік жартує. На святі Микола не відходив від мене, подарував мені сережки з діамантами, про які мріяла. Говорив приємні слова і дякував за 28 років спільного життя. А ввечері, вдома, він заварив чай ​​і так спокійно заявив, що у нього два роки вже є інша жінка. Що їй 38 років і він закоханий. І що, він сподівається, що ми мирно поділимо наш будинок, машину і заощадження. І просто залишимося добрими родичами.

Я була ошелешена, не знала, що мені робити. Не спала всю ніч, а зранку зателефонувала доньці і все їй розповіла. Вона порадила мені не тримати його, а відпустити. Донька сказала, що чоловіка, який вже все вирішив, не втримаєш. Також зізналася, що знала про цей батьковий роман, але мені нічого не говорила, бо він її попросив, мовляв, він сам мені все розповість.

От і розповів… Кращого часу, ніж мій день народження, він не міг вибрати. Я, як в тумані, підписувала папери, продавала будинок, машину. Ми рахували гроші, ділили, я купувала собі однокімнатну квартиру за містом. Потім я з величезним сумом дивилася на їхні щасливі фото в соцмережах. Я ніяк не могла зрозуміти, чим вона краща за мене? Молодша – так, але тільки й всього…

Микола вже забув, що у найважчі часи поруч з ним була я. Але за 28 років спільного життя від чоловіка я отримала лише скромне «дякую» і невеличку однокімнатну квартиру за містом.

А потім я змирилася. Кілька разів на рік до мене приїжджає донька, яка мене дуже підтримує. Але і з батьком і його новою дружиною вона теж спілкується.

Тепер я розумію, що кожна з нас може залишитися одна. І тільки ми самі зможемо себе діставати з цього дна. Я розумію, що швидше за все я ще раз заміж не вийду. Але на цьому життя не закінчується. Я почала займатися улюбленою справою – пекти торти на замовлення. І заробіток є, і душа відпочиває. А чоловіка я майже пробачила, Бог йому суддя.

Фото ілюстративне – freepik.

facebook