fbpx

Наближався день народження онука, Катерина продала корівку. Взяла за свою годувальницю 15 тисяч гривень: 5 залишила собі, а решту поклала в конверт. Спакувала важкі торби з гостинцями, поклала туди конверта і, без попередження, поїхала в місто, до своєї доньки. Матір зустріли радо, вона розділила гроші між донькою та онуком, дістала всі гостинці і поїла супу. А наступного ранку зять купив Катерині білети додому в село, адже вони святкуватимуть день народження свого сина, багато гостей запросили, а квартира у них маленька

Колись у Катерини було велике господарство. Вони з чоловіком обоє були працьовиті люди, роботи не цуралися зовсім, усе в них було до ладу.

Чого тільки в них не було у хліві і на городі, усі сусіди задивлялися на їх господарство, але ніхто не задрив, бо знали, що подружжя важко та сумлінно працює, все їм дається неоегко.

Але подружжя разом так легко давало всьому раду: всюди чистота та лад. У Катерини з чоловіком лише одна донька була, тому вся батьківська праця та турбота віддавалася лише їй, лише для неї однієї .

А потім Петра не стало, сільське подвір’я потихенько спорожніло. Спочатку Ліда спродала свиней, бо важко було біля них ходити, потім качок, гусей та індиків, бо не було зерна. Залишила лише одну корівку та десяток курей.

Донька Катерина вже давно доросла, свою сім’ю має, має й свого сина.

Катерина все передавала з села доньці та зятеві, постійно сумки пакувала, старалася, щоб вони їли всі домашні продукти, а сама з чоловіком мали велику гордість, що ще можуть забезпечувати своїх дітей.

Поки могла.

А потім чоловіка не стало, тому катерині одній все так важко давалося.

Якось наближався день народження онука, а Катерина вже давно добре знала, що він мріяв про сучасний хороший телефон. Вона розуміла, що вже старенька, сили не ті, якраз саме час продати корівку, годувальницю свою, до якої вона так звикла за всі ці роки.

За корову отримала 15 тисяч гривень. Залишила собі 5 тисяч, спакувала сумки і поїхала з сусідом в місто, де живе її донька.

Грошам донька з онуком були раді: Катерина між ними розділила навпіл. Гостинці дістали, в холодильник поставили. Матері насипали супу.

На тому вся гостина закінчилася, бо зять вже замовив квиток на автобус в село для тещі наступного дня. Донька просила матір, щоб вона зрозуміла їх, в суботу будуть святкувати день народження онука, буде багато гостей, вже все замоовлено, вони ж не чекали, що мати з села приде, а квартира у них маленька.

Приїхала Катерина в село з самого ранку, першим автобусом. Зайшла в порожній хлів і засмутилася. Тепер вона зовсім сама зісталася, залишилося лише тих 5 тисяч гривень з корівки, яка її годувала.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – publika.

You cannot copy content of this page