Наталя була з багатодітної, малозабезпеченої сім’ї. Не дивлячись на це, вона вчилась в школі на відмінно, була дуже працьовита, і в усьому допомагала батькам і молодшим братам. В старших класах вона почала зустрічатися зі своїм однокласником Дмитром. Він був з багатої сім’ї і ніколи ні в чому собі не відмовляв. Йому світило велике майбутнє, двері найкращих вузів для нього були відкриті.
Наталя закохалася в Дмитра до нестями. Він теж відповідав взаємністю. Закохані вирішили, що після закінчення школи обов’язково одружаться. Після випускного вечора Дмитро повідомив батьків, що хоче одружитись з Наталею. Після такої новини батьки наче збожеволіли, особливо його мати. Вони заборонили йому навіть думати про Наталю, вона абсолютно не його рівень, йому потрібна дружина з забезпеченої родини – повторювала мати Дмитра.
Потім вона пішла додому до Наталі і влаштувала там скандал. Вона звинувачувала батьків дівчини, що це вони хочуть видати свою бідову доньку за їхнього багатого сина. Вона заборонила Наталі спілкуватися з Дмитром.
Наталя проплакала всю ніч, а на наступний день зателефонувала Дмитрові, дівчина сподівалась, що так думають лише його батьки, а коханий просто потрапив під їхній вплив. Але Наталя помилялась. Дмитро сказав їй, що це був лише шкільний роман, що якщо він і одружиться то не на ній. Сльози градом котилися по її щоках. За що ж він так з нею? За те, що бідна? Нічого! Вона ще їм усім покаже, хто є хто!
Як би складно не було Наталі пережити таке приниження, та час лікує. Вона вступила до інституту, який закінчила з червоним дипломом. Такий вже мала характер – як візьметься за щось, то зробить все в найкращому вигляді. І робота хороша знайшлася. Незабаром заміж вийшла. Роки швидко біжать. Вже і донька доросла. Разом з чоловіком відкрили власну справу, працювали не покладаючи рук. Зусилля виправдали себе, справи стрімко йшли в гору. Наталя досягла всього, про що мріяла.
Мати Наталі залишилась жити в рідному селищі, в місто до доньки переїжджати на відріз відмовилась. Наталя з родиною кожні вихідні провідували матір. Дорога до рідного дому проходила повз великий будинок, в якому колись жив Дмитро. Але це вже не те багате обійстя, що було колись, коли в ньому жила найзаможніша родина в районі. Захаращений сад, покинутий двір, темні вікна, деякі без скла – все дихало сірістю і пустотою.
Наталя пам’ятає звістку про те, що батька Дмитра не стало. Дмитру залишилася чимала спадщина. Але не привчений до роботи хлопець потроху пускав батьківські гроші за вітром. Розгульне життя неабияк сподобалося, все глибше і глибше затягувала прірва великого міста, де навчався в престижному вузі. Хлопець почав прогулювати заняття, у нього з’явилися сумнівні друзі, які любили погуляти за чужий рахунок.
Після чергового провалу сесії, Дмитра виключили з інституту. Нічого не залишалося, крім як повернутися в рідне селище. А тут також знайшлися друзі, подруги і різні забави, які потребують грошей. Без найменших докорів сумління Дмитро прогулював нажите роками добро. І рано чи пізно все закінчується.
Наталя з болем і відразою згадує їх недавню зустріч. Жінка саме навідалася до матері. Коли вона виходила з магазину, раптом помітила обірваного, брудного і зсутуленого діда зі скуйовдженою бородою і розпатланим волосся. Вона хотіла скоріше пройти повз нього до свого авто, але раптом цей дід позвав її по імені. Наталя відразу впізнала його голос, це був Дмитро, якого колись вона кохала до без тями.
Вона тихо привіталась і сіла в своє авто. А в голові хаотично виникали спогади: “не їхнього рівня”.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – pixabay.com
