Після весілля ми з чоловіком стали думати, де нам жити.
На знімання житла грошей у нас не було, то ж потрібно було йти до когось з батьків.
Я сама родом з села, тому повертатися до моєї мами теж був не варіант, то ж ми вирішили жити у мами чоловіка.
Чоловік запевнив мене, що це тільки на перший час, а далі він обов’язково щось придумає.
Йти до свекрухи я не хотіла, але іншого виходу у мене не було.
Почали ми жити у його мами, з якою стосунки, чесно скажу, не складалися.
Постійні закиди – то зварила не так, то білизну попрасувала не так, то про її сина погано турбуюся. Постійний контроль всіх моїх дій.
Через це з чоловіком у нас виникали непорозуміння все частіше і частіше.
Я навіть не думала, що свекрухи можуть так негативно впливати на стосунки подружжя у шлюбі.
Ми з чоловіком зрозуміли, що далі так тривати не може, тому що це просто закінчиться розлученням.
Вирішили ми тоді йти на знімну квартиру.
Я думаю кожна сім’я мене зараз розуміє, що значить жити окремо – своєю сім’єю.
В наших стосунках все налагодилося і ми серйозно задумалися над поповненням в нашій родині.
Але я відразу чоловікові сказала, що народжувати не в своїй квартирі я не буду.
Тому ми порадилися і вирішили разом їхати на заробітки в Польщу.
Там вже кілька років працювала моя тітка з дядьком. Вони нас туди і забрали.
У нас в селі багато чоловіків поїхало на заробітки, але потім не всі повернулися до своїх дружин.
То ж моя тітка 8 років тому поїхала разом з своїм чоловіком.
Її в селі багато людей засуджували, мовляв, дітей кинула на маму, а сама чоловіка пішла пильнувати.
Але тітка на це не зважала. Вона завжди говорила, що чоловіка далеко і надовго від себе відпускати не можна.
То ж вона мені теж порадила їхати разом – мовляв, так і на квартиру швидше заробите, і чоловік буде біля тебе.
Через чотири роки нам вдалося купити квартиру, ми повернулися додому і в’їхали в своє житло!
Нашій радості не було меж! Але, на жаль, тривало це не довго.
І як ви думаєте хто намагався все зіпсувати? Так, моя улюблена свекруха! Вона буквально оселилася у нас в квартирі, додому тільки в гості їздила.
Ми немов знову повернулися в той час, коли жили у неї.
Я вирішила не мовчати і прямо сказала мамі чоловіка, що не хочу, аби вона так часто у нас бувала.
Вона образилася, але це її справа.
І справді, якийсь час свекруха навіть не спілкувалася зі мною. Але минуло кілька років і своє ставлення до нас свекруха переглянула.
Приїжджає в гості, і онука до себе іноді забирає на вихідні. В домашнє моє господарство не втручається взагалі.
Я навіть іноді за нею сумую.
Цього року вона прийшла до нас на свята і за столом вона мені сказала: «Ти – молодець. Я лише недавно це зрозуміла. Я бачу, що з такою дружиною мій син в надійних руках».
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
