Коли я їхала на заробітки, свекруха мене попереджала, що сім’ї не буде. Але я її не послухала, бо була впевнена в своєму чоловікові.
До того ж, я думала, що їду на три-чотири роки, щоб сину допомогти.
Чоловік сам нічого проти не мав. Багато наших знайомих вже на той час були за кордоном і добряче заробили вже.
А в нас будинок давно ремонту потребував, а грошей не було.
І сина треба було вчити. То ж їхати мені на заробітки було не найгіршою ідеєю.
За чоловіка я не боялася, на той час ми прожили з ним у шлюбі 20 років, і жили душа в душу, жодного разу серйозно не посварилися.
Я заробляла добре, всі гроші висилала додому, ними розпоряджався мій чоловік.
Сина ми вивчили, всі 5 років я платила за його навчання. Потім я йому квартиру купила, то ж після весілля вони з невісткою відразу пішли жити окремо.
А я надумала ще наш будинок відремонтувати. А там де ремонт, там і добудова. Одним словом, з старої хати я за 10 років палац зробила.
Щоправда, гроші я висилала, але чоловік майже все своїми руками робив, так що на майстрах ми зекономили.
Старалися ми обоє, бо були впевнені, що для себе на старість гніздечко будуємо. Я хотіла і велику залу, і ванну кімнату, і балкончик на другому поверсі, і терасу на першому, щоб поряд квіти росли.
Чоловік мій зробив все, як я хотіла. Приїжджай і живи!
Останній раз я була вдома рік тому на зимові свята. Свекрусі моїй вже 85 років. Вона прийшла до нас в гості, і натякнула мені, що вже все у нас є, пора і додому вертатися.
Але я до її слів не прислухалася, ще повернулася за кордон, бо хотіла сину машину купити.
А на початку грудня на мене чекав сюрприз! Мій чоловік знайшов собі іншу, про що сам мені повідомив. Та жінка молодша за нього на 15 років.
Він хоче зі мною офіційно розлучатися, щоб розписатися з нею. Просить мене, щоб я з розумінням поставилася до цього, адже ми з ним за 20 років стали чужими один одному.
А оскільки вони не мають де жити, то чоловік хоче ділитися нашим будинком, каже, що він має на нього таке ж право, як і я, бо я гроші давала, а він робив роботу, яка також багато коштує.
Я зателефонувала свекрусі, сподівалася, що вона мені якось допоможе. Але мама мого чоловіка сказала лише, що вона мне попереджала, і що мені раніше про це треба було думати, а зараз вже пізно.
Сину я теж подзвонила. Він прийняв нейтралітет, каже, що і мене любить, і батька любить, тому втручатися не хоче.
А я просто в розпачі, не знаю, що робити!
Заради чого я гарувала на чужині стільки років?
Щоб тепер втратити і чоловіка, і будинок?!
Порадьте, що мені робити в цій ситуації! Не сподівалася я, що заробітки мені обернуться таким боком!
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.