fbpx

На вихідних мені зателефонувала свекруха і сказала, що ледве добралася додому. Так сильно втомилася на дачі, що руки-ноги не слухаються, так як полила 40 кущів помідор, весь перець та огірки. Поки воду наносила, думала, що впаде. А ось черешню не зірвала, так як сили у неї вже не вистачило. Я зрозуміла її натяк, і вирішила допомогти. Кажу, що ввечері поїду і зірву. Вдень на город не ходжу за станом здоров’я, і, з тієї ж причини, намагаюся не тягати важкі речі та відра. Я попросила свою подругу, щоб вона мені допомогла. Поки ми дійшли до дачі, було вже темно і нічого не видно. Ми вирішили прийти вранці і зірвати черешню. Та ввечері мені зателефонувала свекруха, вона дуже розізлилася, коли дізналася, що я водила на дачу свою подругу

З чоловіком ми одружені давно. Його родина мене сприйняла добре. З його батьками я теж ладнаю добре, ми ніколи не сваримося.

Але останнім часом, я намагаюся зрозуміти свою свекруху, щиро і від усієї душі, але, мабуть, ми занадто різні люди, щоб я могла це зробити.

На вихідні вона дзвонить мені і каже, що ледве добралася додому. Так сильно втомилася на дачі, що руки-ноги не слухаються, так як полила 40 кущів помідорів, весь виноград.

Поки воду наносив з колодязя, думала, що впаде. А ось черешню не зірвала, так як сили у неї вже не вистачило. Я зрозуміла її натяк і вирішила дійсно допомогти.

Кажу, що ввечері поїду і зірву. Вдень на город не ходжу за станом здоров’я і з тієї ж причини намагаюся не тягати важкі речі чи відра.

Вечір. Поїхала зі своєю подругою до свекрухи на дачу. Поки дійшли, вже сильно потемніло. Розумію, що вже нічого не побачимо. Запропонувала завтра вранці своїй подрузі зірвати черешню. Подруга погодилася.

Тут мені ввечері телефонує свекруха, щоб дізнатися, скільки я нарвала у неї черешні. Я їй пояснюю, що вирішила на ранок перенести. І пояснюю, як все сталося, що я пішла після роботи, але вже було досить темно, тому черешні не нарвала. І тут вона чує голос моєї подруги.

– Ти що з Лілею туди ходила?

– Так, звичайно. Попросила подругу, щоб вона мені допомогла.

– Тобто ти збираєшся разом з Лілею рвати на дачі черешню?

– Так.

– Я сама її не рву, щоб внучці більше дісталося, а ти ведеш туди всіх підряд, кого потрібно, а кого ні!

Я її вислухала і вранці пішла одна, щоб свекруха не злилася на мене і не ображалася. Нарвала велике відро черешні. Намила цілу тарілку і в обід занесла свекрусі, щоб вона наїлася від душі.

Вона почала відмовлятися, говорити, що вона не хоче, що нехай внучка з’їсть. Я ж стала її переконувати, що відро онучка не подужає.

Одним словом, залишила їй черешні і хотіла вже йти. Вона пом’якшала і стала мені пояснювати, що все життя лише дітям все давала, а сама не звикла брати. Їй простіше собі відмовити, але щоб у рідних все було.

Не стала сперечатися з нею на рахунок її звички давати, тому як вона рідко зі мною погоджується, дотримується думки, що потрібно давати тільки тоді і тим, хто тобі ще в чомусь знадобиться.

Моя свекруха все життя старалася для дітей, собі в усьому відмовляла. Мені, якщо чесно, її дуже шкода. Що вона бачила в цьому житті? Себе також потрібно любити.

Черешнею я все-таки з подружкою поділилася, а свекрусі ж сказала, що з’їли самі. Наступного дня вона знову принесла відро черешні, щоб онучка їла.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел

You cannot copy content of this page