fbpx
Життєві історії
На вихідних дружина збирала речі і їхала до своїх батьків. Її не хвилювало, чим в цей час я буду займатися і що їсти, вона залишала мені пустий холодильник із словами: «Хочеш їсти – піди і купи». Я йшов в магазин, купував продукти, сам собі готував, а дружина поверталася в неділю пізно ввечері. Але мені все це набридло, дійшло до того, що і я здався, опустив руки, і першим запропонував розлучитися

Ми з дружиною прожили в шлюбі 6 років, але три роки тому ми розлучилися. Причина – наші відносини зійшли нанівець, повний нуль у всьому. Що б я не робив, як не старався, все одно все не так, все одно я поганий.

На вихідних дружина збирала речі і їхала до своїх батьків. Її абсолютно не хвилювало, чим в цей час я буду займатися і що їсти, вона залишала мені пустий холодильник із словами: «Хочеш їсти – піди і купи». Я йшов в магазин, купував продукти, сам собі готував, а дружина поверталася в неділю пізно ввечері.

Але мені все це набридло, дійшло до того, що і я здався, опустив руки, і першим запропонував закінчити наші стосунки. Тупик був у всьому, завжди винуватий тільки я, завжди крайній я, для цього навіть не потрібно було особливих причин.

Моє терпіння скінчилося, образ і розчарувань і у мене самого накопичилося багато. У підсумку ми розлучилися, і я знову крайній і поганий, не боровся, кинув сім’ю, хоча з її боку зовсім нічого – ні взаємності, ні спроб працювати над стосунками. Розійшлися наче й не знали ніколи один одного.

Я поїхав за кордон і там зустрів іншу жінку. Але все швидко зійшло нанівець, любов вщухла і ми зрозуміли, що ми надто різні і у нас різні погляди на життя. Розійшлися мирно, на хорошій ноті, я не бачив свого майбутнього з цією людиною.

Нещодавно я повернувся додому, з непоганою сумою грошей, зрозуміло, і тут все почалося. Колишня дружина після випадкової зустрічі починає штурм, тепер уже разом були винні в розлученні і розвалі сім’ї. Тепер готова змінюватися і працювати над стосунками, говорила, що вже сильно після розлучення змінилася, що любить мене і почуття не пройшли.

І ось тут самий тупик. Я теж відчуваю, що до неї щось ще є, теж не проти почати нові з нею стосунки. Але не хочу наступати на ті ж граблі. Поживши інакше вже не хочу так, як було колись. Більше не хочу бути крайнім і винуватим у всьому, не хочу сам собі готувати їжу.

Про все це я сказав своїй колишній дружині, вона з усім погоджується, але знаючи її, не дуже віриться і питання лише в тому, наскільки її на цей раз вистачить.

Ось така ось дилема. Живемо поки окремо, але зустрічаємося майже щодня. Я не перестаю думати, чи зможемо ми заново побудувати гарні стосунки, чи розбиту вазу, все ж, не склеїти?

Фото ілюстративне – bereianos.

You cannot copy content of this page