Не знаю, наскільки це правильно, але до своєї мами на всі свята чоловік їздить сам, без мене.
Я родом з іншої області, до своїх рідних я поїхати не можу, бо дорога далека, а в мене маленька дитина.
До своєї мами чоловік їде сам, мене з собою не бере. В цьому році я теж збиралася їхати, але свекруха сказала, що вони підуть в гості до її родичів.
І чоловік поїхав, а я залишилася вдома сама, через що мені було дуже прикро.
Заміж я вийшла аж в 35 років, можна сказати, заскочила в останній вагон поїзда.
Мої родичі підганяли мене в цьому питанні, казали, що може бути пізно, тому я вийшла заміж за першого кращого чоловіка, який зробив мені пропозицію.
Я зробила помилку і зараз плачу за неї. Я вхопилася за свого колегу, який спочатку, як і я, був налаштований на сім’ю.
Йому було 38 років, і на нього, так само як і на мене, наполягали родичі, що йому давно пора одружуватися. У нього ще не було до мене серйозних стосунків.
Справа в тому, що він виявився справжнім маминим синочком, і мінятися не збирався.
Свекруха виростила його одна, і буквально вважає сенсом свого життя.
Вона хотіла, щоб після одруження ми жили у неї, але я вчасно наполягла на тому, що нам треба жити окремо.
Мені ледве вдалося довести своєму чоловікові, що якщо ми хочемо створити сім’ю і народити дітей, то ми повинні подбати про окрему квартиру, в якій я зможу відчувати себе повноправною господинею.
Врешті-решт він погодився, що нам треба брати житло в кредит.
Свекруха довгий час злилася за це на мене, але коли народилася перша дитина – зізналася, що я була права, адже з немовлям вона б не змогла нормально відпочивати, і ми б швидко дістали її своїм шумом.
Разом ми вже 6 років, наша дитина вже ходить в садок, а я вийшла на роботу.
Все частіше я стала замислюватися: а чи потрібен мені взагалі такий чоловік?
Мені набридло спостерігати, як дорослий чоловік постійно бігає за порадою до своєї матері, і ставить мені її в приклад.
Він часто мені говорить: «А мама для мене це робила», «А мама вчинила б по-іншому».
Всі 6 років, які ми живемо разом з чоловіком, на Святий вечір, на Великдень, і інші великі свята, він їде до своєї мами, а мене залишає одну вдома з дитиною.
Каже, в таке свято мама сама бути не може. А я, виходить, можу…
Ну і що, що вони зібралися йти в гості до сестри свекрухи? Чому я не можу піти з ними як законна дружина?
Ми вже сплатили всі гроші за квартиру і я хочу відправити чоловіка назад до свекрухи, правда, не хочеться залишати двох дітей без батька.
Що мені робити – змиритися чи розлучитися?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
