“На весілля я запрошую лише тебе, ну ти ж сам все прекрасно розумієш” – сказав брат чоловіка по телефону. Сказати, що я була в шoкoвому стані, це нічого не сказати
З чого ж почати? Ах так, нас не запросили на весілля. За матеріалами
З чого почалася вся ця історія? З того, що до нас в гості пожити на тиждень напросився брат чоловіка з дівчиною. Ми погодилися, незважаючи на те, що у нас на руках був 5 місячний малюк.
Закінчилося це тим, що я була змушена їх вигнати. Точніше виганяла я дівчину брата мого чоловіка, а пішли чомусь вони двоє.
Після всієї цієї неприємної історії, ми перетиналися всі разом в гостях у свекрухи, але як такого спілкування у нас не відбувалося. І тут буквально місяць назад, прям ранесенько з ранку дзвінок на мобільний чоловіка.
Я готувала сніданок і не вслухалася в розмову, а потім і зовсім пішла на кухню. Сніданок був готовий, пішла кликати своїх чоловіків до столу, підходжу до чоловіка, а на ньому обличчя немає.
– Антон одружується, дзвонив.
– Здорово, а коли весілля?
– 5 липня, але запросили тільки мене.
– В сенсі? Не розумію.
– Він сказав: Я тебе запрошую, але тільки тебе, ну ти ж сам все прекрасно розумієш ?!
Звичайно тут і так зрозуміло, дівчина брата затаїла образу і таким чином вирішила помcтитuся мені. Вважаю входити в сім’ю, починаючи зі скaндалу не найвдаліша затія.
– А що ти йому відповів?
– Дякую за запрошення, але у мене є сім’я, я тепер не один.
Сказати, що я була в шoкoвому стані, це нічого не сказати. У моїй родині не прийнято так себе вести, як поводилася ця особа.
І навіть якщо хтось посварився, то завжди швидше намагаємося помиритися, ми не з тих людей, які будуть таїти в собі образу і не розмовляти по півроку.
А ось братик у чоловіка такий, постійно ображається і не розмовляє з нами по півроку і вважає це нормальним.
Чим підходила ближче дата весілля, тим важче мені ставало. Мені було прикро, за себе за сина, що нас викреслили, як то кажуть з кола довіри.
Думала, що батьки чоловіка заступляться за нас, скажуть своєму молодшому синові: син так не можна, це твій брат і його родина.
Думала, що хоч хтось скаже, що така поведінка в сім’ї не допустима, але я помилилася. Якби така ситуація склалася з мого боку, то мої батьки швидко б вправили мізки і ніякого б конфлікту і образ не було.
До цього дня спілкування немає і я думаю вже не буде, почуття зачеплені геть і нерви напружені до межі. До моїх пoлoгів вони могли приїхати до нас в гості без запрошення і пожити скільки їм треба і після пoлoгів, і вважали це нормою. Я мовчала, так як братик чоловіка і він мовчав по тій же причині.
Дорогі батьки, виховуйте своїх дітей так, щоб між ними була щира любов. І щоб вони завжди були близькі один одному. І навіть якщо хтось не правий завжди могли б сказати про це в обличчя, спокійно і без образ.
Це життя, ніхто не наpoджується відразу навченим, всі ми проходимо цей життєвий шлях роблячи помилки. Але найголовніше в цьому житті вміти усвідомлювати, приймати і прощати.
