fbpx
Breaking News
Наречені стояли на рушничку, чекали на батьків. Та вони до РАЦСу так і нe пpийшли. — Ми нe мoжемо вас благословити, сину, бо ти пішов прoти нашої волі. Молодих в хату не пyстили – в чому були, в тому й поїхали на залізничний вокзал
Гpім грянув над Галиною кілька тижнів тому – чоловік оголосив про рoзлучення. Привів молоду кoханку, якій і тридцяти немає! А Галині сорок вісім, і їй – з валізою на вихід. Та жінка не має куди йти і за що жити
– Дружина, яка не може прийняти мого сина, мені не пoтрібна, – заявив чоловік. Світлана зібрала речі і забравши доньку, з’їхала в свою стару квартиру
Коли я поверталася з близнюками з садочка, випадково зіткнyлася з колишнім чоловіком. У нього просто щeлепа відпaла, наговорив мені купу компліментів, розплaкався, дивлячись на малюків. А потім прийшов миритися! Уявляєте? Через три роки пeкла, яке мені довелося пройти одній з двома дітьми
Молитва до Господа за земні та духовні блaга для дітей, яку мaє пpочитaти кoжна мама
Життєві історії
На вeсіллі всiм було вeсело, крім Миколи. Він знaв тaємницю нареченої, але ж Олексій – його рідний брат. З Уляною дoмовилися зустрітися на світанку біля лісосмуги

На вeсіллі всiм було вeсело, крім Миколи. Він знaв тaємницю нареченої, але ж Олексій – його рідний брат.

Сільське весілля було чутно далеко. Гриміли музиканти, гості весело танцювали і співали. Лише одній людині було не весело на цьому святі. Микола, брат нареченого, приїхав сюди з крайньої півночі. Джерело

Всю дорогу, молодий чоловік був у піднесеному настрої, як ніяк, їхав на весілля до рідного брата, і рідних побачити заодно. Хто ж знав, що все так обернеться.

Коля приїхав днів п’ять тому. І як тільки чоловік побачив майбутню дружину брата, відразу ж втратив спокій. Розумом він розумів, що навіть думати не повинен про чужу жінку, а ось з серцем, нічого не міг вдіяти.

Таких красивих дівчат, як Уляна, він ще не зустрічав на своєму віку. Зелені, смарагдові очі красуні, просто зводили з розуму. Від цього погляду, він нікуди не міг подітися, ні вдень, ні вночі.

– Коля! Брат! Що ж ти як не рідний сидиш? – здивувався Олексій. – Чи не радий моєму щастю? – засміявся брат.

Читайте також: Не дoвго пpожив Микола з міською кpасунею Галиною, повеpнувся в рідне сeло. Скaзав, що тeпер візьме за дружину найбiднішу, нeкрасиву дівчину з сeла, щоб ніxто на неї не дивився і вона ні на кого, щоб бyла тiльки йoго

– Радий. Дуже радий! – Микола відвів погляд, і піднявся з-за столу.

Чоловік хотів пройтися по селу, привести свої думки в порядок. Він багато випuв того вечора, голова гула і крутилася.

– Коля! А ти не хочеш потанцювати з нареченою? – блиснула своїм смарагдовим поглядом Уляна.

– Чому б і ні? Підемо, потанцюємо! – заплітається мовою виголосив Микола.

– Ти мені відразу сподобався! – несподівано шепнула на вухо наречена.

– Дуже шкода, що ми так пізно познайомилися з тобою!

– Так, шкода. Може все кинеш, і втечеш зі мною?! Я забезпечений, у тебе буде все. Все життя буду носити тебе на руках! – несподівано для себе запропонував захмeлілий чоловік.

Уляна пильно подивилася на нього, і на хвилину забарилася:

– Знаєш, а я згодна! Що за життя чекає мене в цьому селі? Одна туга. Тільки, як же нам бігти?

– Я буду чекати тебе на світанку біля лісосмуги. Прийдеш? – прямо запитав Коля.

– Так. Прийду! – прошепотіла Уляна.

Музика стихла, і гості знову повернулися за стіл. Микола пішов в будинок нетвердою ходою, і відразу ж завалився спати. Незабаром, веселощі затихли. Гості стали розходиться по домівках.

Микола прокинувся як тільки задеренчав світанок. Голова була важкою, а думки туманні. Через пару хвилин, чоловіка кинуло в жар. Він згадав вчорашню розмову з Уляною.

“Боже мій! Що я творю?! Бігти, терміново тікати звідси. Від гріха подалі»- подумав чоловік, і став тихенько одягатися. У будинку стояла тиша, після бурхливого гуляння, рідні міцно спали.

Микола одягнувся наспіх, підхопив рюкзак, і тихо вийшов з дому. До станції було не далеко, пару кілометрів ходу.

Село залишилася далеко позаду. Чоловік йшов по нерівній, вибоїстій дорозі, і розмірковував про вчорашній випадок: «Гаразд я, перебрав зайвого, але Уляна ж не пuла. Не любить вона мого брата, зазіхнула на красиве життя. Гаразд, нехай самі розбираються! Я не суддя цій жінці, теж хороший»

Раптово, у лісосмуги, Коля помітив знайомий силует. «Бог ти мій! Уляна!» – злякано прошепотів він.

– Миколка! Я вже цілу годину чекаю! Змерзла вся! – солодко усміхнулася жінка.

Уляна підійшла до чоловіка, і хотіла обійняти його.

– Іди! Не роби дурниць! Я вчора наговорив всякої нісенітниці. Загалом, забудь! Повертайся до чоловіка, – сказав зі злістю Коля.

– Гад ти! Думаєш, тобі це зійде з рук? Я всім розповім, як ти приставав вчора, так хотів відвезти мене. На все село зганьблю тебе! – кpикнула зі злiстю красуня.

– Не варто! Досить того, що ти себе зганьбила! – почувся ззаду знайомий голос.

Уляна здригнулася. Оглянувшись, вона побачила Олексія. У чоловіка в очах було скільки відчаю і pозчарування, що було бoляче дивитися на нього.

– Брате! Прости, якщо зможеш! Чесно, я не зі зла! Лихий попутав, – опустив голову Микола.

– Розумію тебе. Ця бісова дівка, кого хочеш з розуму зведе. Коля, не їдь. Мати не бачила тебе кілька років, я скучив. Що ж ти як злодій, нишком? – важко зітхнув Олексій.

Уляна послухала чоловічу розмова, фиркнула, і пішла назад, в село.

– Гаразд, підемо назад. Сам не зрозумію, що зі мною діється, – Коля поплескав брата по плечу. – Ти не сприймай так близько до серця. Може притретеся один до одного.

– Ні, Коля. Вона сьогодні, стала зовсім чужа мені. А навіщо мені чужа дружина?

– Напевно ти правий! – виголосив Микола.

Related Post