fbpx
Breaking News
Зігpали веciлля і молоді пішли жити до батьків чoлoвіка. Перебpaлися у їхню хату. Та чoлoвік вcе рідше пoчaв приходити додому. Райка спочатку пoбuвaлася, а пoтiм знaйшла вихід
Сeло здивyвалося, кoли Катерину настuрливо пoчала шyкати незнaйома жiнка. – Нe чaсто тепер до Катерини гoсті xодять. А кoлись хoдили. Чолoвіки гoлови за нею скpучували. Тут oдин вiд сім’ї втiк. Люди кaзали: «Петре, oдyмайся. Веpтайся до жiнки і дuтини». Ксеня намaгалася запам’ятати жiнку, яка змaнила, вкpала батька і яку батько любuв усе жuття
Сергій прийшов зустрічати дружину з пoлoгoвого будинку, а вона вийшла одна, без дитини. Він пoчaв бігaти, метушитися шукати лiкаpів. А Kатя прocто пішла додому
Тaких бутербродів Ви ще точно не прoбували. Пpиготувaла їх на вихідні. Гoсті нахвaлити не могли. Дуже смaчно і бюджeтно!
Євине щaстя тpивало до наpодження дoнечки. Кoли з’явuлася мaленька, Ростик чaсто пoчав затpимуватися на pоботі. А селoм пiшли чyтки: бaчили Ростика з якoюсь крaлею. Йшли пoпід pучку. – Це пpавда, щo люди гoворять? – зaпитала у благoвірного. – Пpавда, – відпoвів. – Тiльки нe влaштовуй скaндалу. Мoжемо рoзлучитися миpно. Увeчері Ростик з товаpишем забpав свої пoжитки
Життєві історії
На вeсіллі всiм було вeсело, крім Миколи. Він знaв тaємницю нареченої, але ж Олексій – його рідний брат. З Уляною дoмовилися зустрітися на світанку біля лісосмуги

На вeсіллі всiм було вeсело, крім Миколи. Він знaв тaємницю нареченої, але ж Олексій – його рідний брат.

Сільське весілля було чутно далеко. Гриміли музиканти, гості весело танцювали і співали. Лише одній людині було не весело на цьому святі. Микола, брат нареченого, приїхав сюди з крайньої півночі. Джерело

Всю дорогу, молодий чоловік був у піднесеному настрої, як ніяк, їхав на весілля до рідного брата, і рідних побачити заодно. Хто ж знав, що все так обернеться.

Коля приїхав днів п’ять тому. І як тільки чоловік побачив майбутню дружину брата, відразу ж втратив спокій. Розумом він розумів, що навіть думати не повинен про чужу жінку, а ось з серцем, нічого не міг вдіяти.

Таких красивих дівчат, як Уляна, він ще не зустрічав на своєму віку. Зелені, смарагдові очі красуні, просто зводили з розуму. Від цього погляду, він нікуди не міг подітися, ні вдень, ні вночі.

– Коля! Брат! Що ж ти як не рідний сидиш? – здивувався Олексій. – Чи не радий моєму щастю? – засміявся брат.

Читайте також: Не дoвго пpожив Микола з міською кpасунею Галиною, повеpнувся в рідне сeло. Скaзав, що тeпер візьме за дружину найбiднішу, нeкрасиву дівчину з сeла, щоб ніxто на неї не дивився і вона ні на кого, щоб бyла тiльки йoго

– Радий. Дуже радий! – Микола відвів погляд, і піднявся з-за столу.

Чоловік хотів пройтися по селу, привести свої думки в порядок. Він багато випuв того вечора, голова гула і крутилася.

– Коля! А ти не хочеш потанцювати з нареченою? – блиснула своїм смарагдовим поглядом Уляна.

– Чому б і ні? Підемо, потанцюємо! – заплітається мовою виголосив Микола.

– Ти мені відразу сподобався! – несподівано шепнула на вухо наречена.

– Дуже шкода, що ми так пізно познайомилися з тобою!

– Так, шкода. Може все кинеш, і втечеш зі мною?! Я забезпечений, у тебе буде все. Все життя буду носити тебе на руках! – несподівано для себе запропонував захмeлілий чоловік.

Уляна пильно подивилася на нього, і на хвилину забарилася:

– Знаєш, а я згодна! Що за життя чекає мене в цьому селі? Одна туга. Тільки, як же нам бігти?

– Я буду чекати тебе на світанку біля лісосмуги. Прийдеш? – прямо запитав Коля.

– Так. Прийду! – прошепотіла Уляна.

Музика стихла, і гості знову повернулися за стіл. Микола пішов в будинок нетвердою ходою, і відразу ж завалився спати. Незабаром, веселощі затихли. Гості стали розходиться по домівках.

Микола прокинувся як тільки задеренчав світанок. Голова була важкою, а думки туманні. Через пару хвилин, чоловіка кинуло в жар. Він згадав вчорашню розмову з Уляною.

“Боже мій! Що я творю?! Бігти, терміново тікати звідси. Від гріха подалі»- подумав чоловік, і став тихенько одягатися. У будинку стояла тиша, після бурхливого гуляння, рідні міцно спали.

Микола одягнувся наспіх, підхопив рюкзак, і тихо вийшов з дому. До станції було не далеко, пару кілометрів ходу.

Село залишилася далеко позаду. Чоловік йшов по нерівній, вибоїстій дорозі, і розмірковував про вчорашній випадок: «Гаразд я, перебрав зайвого, але Уляна ж не пuла. Не любить вона мого брата, зазіхнула на красиве життя. Гаразд, нехай самі розбираються! Я не суддя цій жінці, теж хороший»

Раптово, у лісосмуги, Коля помітив знайомий силует. «Бог ти мій! Уляна!» – злякано прошепотів він.

– Миколка! Я вже цілу годину чекаю! Змерзла вся! – солодко усміхнулася жінка.

Уляна підійшла до чоловіка, і хотіла обійняти його.

– Іди! Не роби дурниць! Я вчора наговорив всякої нісенітниці. Загалом, забудь! Повертайся до чоловіка, – сказав зі злістю Коля.

– Гад ти! Думаєш, тобі це зійде з рук? Я всім розповім, як ти приставав вчора, так хотів відвезти мене. На все село зганьблю тебе! – кpикнула зі злiстю красуня.

– Не варто! Досить того, що ти себе зганьбила! – почувся ззаду знайомий голос.

Уляна здригнулася. Оглянувшись, вона побачила Олексія. У чоловіка в очах було скільки відчаю і pозчарування, що було бoляче дивитися на нього.

– Брате! Прости, якщо зможеш! Чесно, я не зі зла! Лихий попутав, – опустив голову Микола.

– Розумію тебе. Ця бісова дівка, кого хочеш з розуму зведе. Коля, не їдь. Мати не бачила тебе кілька років, я скучив. Що ж ти як злодій, нишком? – важко зітхнув Олексій.

Уляна послухала чоловічу розмова, фиркнула, і пішла назад, в село.

– Гаразд, підемо назад. Сам не зрозумію, що зі мною діється, – Коля поплескав брата по плечу. – Ти не сприймай так близько до серця. Може притретеся один до одного.

– Ні, Коля. Вона сьогодні, стала зовсім чужа мені. А навіщо мені чужа дружина?

– Напевно ти правий! – виголосив Микола.

Related Post