fbpx
Життєві історії
На весіллі Оксани і Івана мати нареченої демонстративно встала і сказала, що дарує молодим гарну квартиру. Гості враз затихли: хтось захоплювався, а хтось заздрив

В цей день щастю Івана не було меж. Нарешті вони з Оксаною подали заяву до РАГСу. Не так давно його кохана погодилась вийти за нього заміж, він був щасливий, що вона так добре сприйняла його пропозицію, а за крок вони вже офіційно чоловік та дружина. Хіба можна мріяти про більше щастя? Хотілося б, звісно, поділитися цією радісною новиною з цілим світом, та в першу чергу треба порадувати родину, усі мають радіти за них.

Оксана – просто мрія Івана. Їй 24 роки, молода, красива дівчина. Якраз на закінчення навчання в університеті вона зустріла його, хлопця своєї мрії. В сім’ї вона була не єдиною дитиною в батьків. Ще була молодша сестра у Оксани, звали її Леся.

Як тільки дівчина задумалася, що потрібно планувати своє життя вже окремо від тата й мами, Іван зробив їй пропозицію руки і серця. Так вони вирішили одружитися і жити разом.

І ось у день весілля, під час святково тосту мама Оксани виголосила промову, що дарує молодятам квартиру, щоб після весілля вони були самостійними і в них було своє власне житло. Вона батькам Оксани перейшла в спадок від дідуся. Там, звісно, потрібен був хороший ремонт і заміна меблів, адже все було дуже старим, але це набагато дешевше, ніж купити нову квартиру.

Та от за документами квартира ця належала матері Оксани. А жити там мали молодята, і вона належав лише їм.

Після пишного весілля на ремонт цієї квартири грошей у пари зовсім не залишилося. Тож Іван вирішив поїхати за кордон і заробити більше, аби швидше почати облаштовувати своє сімейне гніздечко. А через деякий час він забрав і Оксану з собою, адже там була жіноча робота також і платили там досить добре за неї.

Матір Оксани, Тамара Дмитрівна сказала, що допомагатиме їм облаштовувати квартиру. Вони будуть висилати гроші, а вона робитиме у них хороший ремонт. Так вдасться зекономити багато часу.

Подружжя було щасливе, що жінка так перейнялась цим питанням, що сама визвалася їм допомогти у цьому питанні. Та й сама квартира не буде стояти без нагляду. Тож за декілька днів на рахунок Тамари Дмитрівни прийшли перші гроші. Ремонтні роботи нібито розпочато. Жінка навіть надсилала варіанти шпалер, перші дні телефонувала доньці, радилася з ними в усьому.

Через два роки Оксана з Іваном почали збиратися додому. Дружина дізналася, що чекає дитину, а грошей уже достатньо заробили. Та й матір сказала, що ремонт закінчено. Час повертатися додому.

На порозі квартири подружжя зустрічала вся родина. Для всіх у них були подарунки. Гарно посиділи, та Оксана відчула, що дуже втомилася з далекої дороги і пора вже розходитися. А от матір нікуди не збиралася.

– Мамо, а ти не йдеш ще до себе додому?

– Куди мені іти? Я й так вдома.

– Як вдома? Ти ж нам на весілля цю квартиру подарувала.

– Так я вже передумала. Леся заміж вийшла, їй потрібно десь жити з чоловіком. То вони переїхали в мою квартиру, а я сюди.

– Ну, і нам тепер що робити? Куди іти? Ми з всі гроші витратили на ремонт тут. А тепер залишатися на вулиці?

– А я вас не просила висилати мені гроші, я просто вам запропонувала, а ви погодилися самі. Ви добровільно це робили. Я ж вас нікуди не прошу йти, просто ми житимемо тепер усі разом, я буду з вами тут також.

Навіть уявити важко яким було здивування Оксани і Івана. Як так можна вчинити з власною донькою, до того ж вона зараз чекає дитину? Скоро на світ з’явиться дитя, а їм навіть нема де жити. На щастя, деякі заощадження залишилися і на перший час у них буде за що орендувати квартиру і мати якусь копійку на життя. А от, як буде далі – невідомо. Молода сім’я тепер навіть не знає, що робити, адже часи непрості, зараз важко гроші заробити.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page