fbpx
Життєві історії
На весіллі до мене підійшла свекруха, сказала тихенько, що вона жінка економна, грошей трохи відклала, а ще їй від мами дісталася квартира. Так що жити нам є де в місті, просила, щоб я її сина не забирала до себе в село

Я сама народилася в селі, а чоловік мій родом з міста. Ми з Олегом познайомилися, коли я приїхала навчатися у вищий навчальний заклад.

Ми рік з Олегом зустрічалися, а потім він покликав мене заміж. Олег у мами єдиний син, вона дуже його любила і мене прийняла, як рідну донечку.

На весіллі свекруха підійшла до мене і тихенько сказала, що вона жінка економна, грошей трохи наскладала, а ще в неї квартира є, яка від мами їй дісталася, так що нам буде де жити в місті, аби я тільки її сина не забирала в село.

Ми стали жити в квартирі, у нас народилася донечка. Мої батьки жили дуже далеко від нас, тому з села навідувалися до нас дуже рідко. А мені дуже допомагала свекруха, навіть не знаю, як би я впоралася без неї.

Свекруха прибігала мало не щодня, все робила в нас вдома і я була їй вдячна за допомогу та доброту.

Одного дня, коли вже було прохолодно, ми помітили з Олегом, що його мама ходить в стареньких туфлях. На вулиці якраз йшов дощ, мама роззулася і після неї залишилися мокрі сліди, потім курточка її була в дірках.

Я запитала маму чоловіка, чому вона не купить собі нове взуття, а вона сказала, що грошей у неї відкладених немає, тому вона економить, щоб мати гроші на майбутнє, їй так спокійніше.

Ми з Олегом купили мамі взуття, одяг, стали їй декілька разів на місяць привозити продукти, адже бачили, що мама все купує неякісне, продукти акційні, іноді термін придатності на них минув.

Ми розуміли, що мама вклала гроші в наше житло, тому стали їй допомагати, але згодом помітили, що економити на собі вона не перестала. Ті ж самі дешеві неякісні продукти, ковбаса дивного кольору, нічого не змінилося.

А якось в гості до неї прийшов чоловік, мама його гарно почастувала і після тієї гостини він тиждень був в стаціонарі.

Свекруха дуже вибачалася, розуміла, що вчинила недобре і сама казала, добре, що хоч онука не пригостила нічим, адже сама собі того б не пробачила.

Відтоді свекруха більше на їжі не економить, розуміє, що так неможна робити, а ми допомагаємо їй, я запевнила, що й доглядатимемо її на старості років і наша мама тепер спокійна.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page