fbpx
Життєві історії
На весіллі до мене підійшла свекруха і сказала, що дуже сподівається, що ми з її сином скоро розлучимося

Дуже добре, коли людина доросла, а у неї ще є батьки і з ними все добре, це дуже велике щастя. Але якщо їх допомога несе за собою встановлення власних правил в молодій сім’ї – це неминуче принесе за собою неприємності та зіпсує стосунки в родині. Саме так в нас з чоловіком і сталося.

Ми з Дмитром маємо свій власний великий будинок і нас дуже часто навідують його тато з мамою. Свекруха взагалі не приховує свою якусь незрозумілу неприязність до мене і ще на нашому весіллі вона висловила мені думку про свої сподівання на те, що наш шлюб буде недовгим і що незабаром в їхньому домі буде жити інша, яка буде гідною парою її сину.

Прикро, що мама Дмитра так відноситься до мене лише тому, що все життя мріяла про те, щоб її сина знайшов красиву і багату наречену, а я людина з бідної сім’ї.

Батьки чоловіка – люди заможні, тому й зрозуміло, що й невістку вони чекали лише таку. Та Дмитро батьків не слухав і покликав заміж мене.

Будинок, в якому ми живемо, належить Дмитрові, але збудували цей будинок його тато й мама, тому я і почуваються в ньому й досі, як не в себе вдома.

Часті гостювання мами Дмитра, звичайно ж, супроводжуються різного роду повчаннями та усякими настановами.

Мою думку про те, що дитину не варто привчати до рук, адже вона швидко звикне, мама Дмитра категорично навіть слухати не хоче і переконати її в цьому просто неможливо. І так відбувається з того часу, відколи я пришла в цей дім.

Мама чоловіка може приходити до нас коли вважає за потрібне, намагається вчити мене робити все на її лад, може сама господарювати на кухні, ніби хоче показати, що вона тут господиня, а не я.

Одного разу я навіть попросила Дмитра, щоб він поговорив зі своїми батьками, сказав їм, щоб ті приходили не так часто, адже я теж втомлююся і хочу хоч трохи відчувати себе господинею в себе вдома. Та Дмитро взагалі не звертав увагу на мої слова. На думку чоловіка – бабуся і дідусь мають таке ж право, як і батьки і він нічого не бачить в тому, що вони часто приходять до нас в гості. Дмитро не став на мою сторону.

І ось, в неділю зранку, коли чоловік був зайнятий, він щось робив на дворі, до нас знову прийшла його мама. Щоб не втомлювати одна одну, я зібрала дитину і пішла гуляти.

Після прогулянки, зайшовши в дім, виявилось, що чоловіка вже вдома немає – він пішов працювати, а його мама залишилась в нас. Я пішла до своєї кімнати, щоб погодувати дитину. Та вона зайшла в кімнату і почала повчати, що потрібно менше було гуляти на вулиці, бо дитина пізно їсть.

Прохання про те, щоб вона вийшла і дала можливість погодувати дитину в спокійній обстановці лише зробили складнішою цю ситуацію. Тому я вирішила піти погуляти ще трохи, щоб заспокоїтись і не продовжувати взаємні звинувачення один на одного.

Вранці я сказала Дмитрові, що мені дуже непросто, адже його батьки постійно мене повчають. Натомість, Дмитро відповів мені, що все відбувається з моєї вини. І що батьки зробили для нас дуже багато, тому при будь-яких обставинах їх потрібно слухати, вони важливі люди в нашому житті.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page