Не подумайте, що якась брехуха, просто так склалося, що я Джовані не змогла розповісти всю правду, думала, що він ніколи не дізнається.
В Італії на заробітках я вже 17 років, і поїхала я сюди працювати, а не стосунки шукати.
Спочатку я працювала баданте, доглядала одного літнього італійця. А потім я пішла на прибирання, зняла собі квартиру і жила окремо.
Грошей я заробляла менше, зате часу на себе було більше. Так я згодом і познайомилася з Джовані. Він старший за мене на три роки, давно розлучений, в першому шлюбі має дорослого сина.
Я теж розлучилася з чоловіком ще задовго до того, як на заробітки поїхала, так що я вільна. Діти у мене давно виросли, мають власні сім’ї, я їм допомагаю чим можу.
Спочатку, як ми лише познайомилися, Джовані не розумів, навіщо мені так багато працювати, щоб тягнути дорослих дітей.
Тоді мені довелося йому пояснити, що живемо ми бідно, дві дочки сидять з дітьми в декреті, грошей немає, тому я змушена їм допомагати.
Джовані начебто зрозумів, і навіть запропонував мені переїхати до нього, і таким чином зекономити на оренді житла.
Їжу теж практично він сам купував, так що я всі свої зароблені гроші економила і відсилала дітям.
За цей час я купила двом дочкам по квартирі, а мені зяті відбудували будинок. Вийшов дім дуже добротний, я навіть не мріяла про такий.
Кожного року на Великдень я на 2-3 тижні приїжджаю додому у відпустку, і Джовані про це знає.
Але в цьому році він висловив бажання їхати разом зі мною в Україну, каже, що його дуже зацікавила наша країна, і він хоче на все подивитися власними очима.
Мій італієць навіть вже на цей час відпустку на роботі взяв, щоб мати можливість поїхати зі мною.
Мені ця ідея зовсім не сподобалася, я не хочу, щоб Джовані бачив, як я живу, бо я ж розповідала йому зовсім інше, і тепер вийде так, що я прибіднялася і брехала йому.
В порівнянні з квартирою Джовані, мій дім – справжній палац!
Він ніколи не питав мене про мій будинок, а я і не говорила нічого, проте постійно скаржилася, що живу бідно, тому і приїхала на заробітки.
Машина у Джовані невелика, стара і бюджетна, не те, що в моїх зятів: в одного – Mercedes-Benz, в іншого – BMW.
Чомусь мені здається, що коли мій італієць все це побачить, то він дуже засмутиться.
Чи я не права?
Відчуваю, що не треба його брати з собою в Україну, але і відговорити його не можу теж.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
