Мій чоловік Василь, то ж 14 січня ми традиційно збираємося в тісному сімейному колі, щоб відзначити його іменини.
Але цього року свято не вдалося, я взагалі думаю, чи не готується мій чоловік до розлучення зі мною?
За столом ми говорили про різне, і раптом зайшла розмова про квартиру.
І тут неочікувано я дізнаюся, що чоловік збирається покупку оформити на свою маму.
У шлюбі ми вже п’ять років, почалися наші стосунки ще під час навчання в університеті, коли ні в нього, ні в мене нічого не було.
Після весілля ми вже потрохи намагаємося разом чогось досягнути.
Почали ми жити у квартирі його батьків, адже на той момент іншого виходу у нас просто не було.
Ми обоє влаштувалися на роботу, заробляли небагато, але на життя вистачало.
Через рік після весілля у нас народилася дитина.
На той момент мені здавалося, що чоловік радіє чи не більше за мене.
Його батьки теж буквально стрибали від радості та дякували мені за першого онука.
В декреті мені довелося на деякий час забути про свою професію, і відповідно, за якісь заробітки.
Головною моєю роботою з того часу стала дитина та підтримка домашнього затишку, з чим я справлялася на відмінно.
Хотілося, звичайно, іноді розвіятись і відпочити від домашніх справ, але чоловік пропадав на роботі п’ять днів на тиждень, до пізнього вечора і майже не допомагав з дитиною.
Іноді ще перед поверненням додому їздив на зустрічі з друзями.
По дому чоловік мені допомагає лише у свої вихідні, а весь тиждень вся робота на мені.
Грошей на няню не дає – каже, що у нього їх нема.
Так само і з приватним садком – до державного нас поки що не беруть, а на платний «немає грошей».
Коли вибираємо одяг, мій благовірний теж намагається заощадити і радить мені купувати речі лише з акції.
Я довго не могла зрозуміти, куди він діває свою зарплату, і нещодавно це прояснилося: виявляється, він хоче купити квартиру.
Я спочатку зраділа, бо набридло жити у квартирі його батьків.
Але чоловік поставив мене перед фактом, що бере її на свої гроші, і тому запише квартиру на свою матір, щоб у разі розлучення «його» майно залишилося з ним.
Сказати, що я засмучена і розчарована – це нічого не сказати!
Виходить, я щодня працюю нянькою, кухарем, прибиральницею, вихователем, і він цього не цінує…
Адже я закинула свою кар’єру через декрет, а не тому що мені ліньки ходити на роботу, і вдома я втомлююся сильніше, ніж чоловік у своєму офісі!
Свекруха теж стоїть на боці чоловіка і каже, що вони згодні оформити частину квартири на мене, тільки якщо я вкладу в неї гроші.
Де справедливість?
Я підробляю вдома, роблю манікюр, але поки грошей отримую небагато.
Невже мій чоловік готується до розлучення?
Чи взагалі є сенс продовжувати жити з ним?
Від образи хочеться розлучитися або виставити рахунок за свою роботу по дому.
А ви вважаєте це справедливим, що чоловік нашу квартиру хоче оформити на свою маму?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.