fbpx
Життєві історії
На усі свята сваха дарує подарунки Галині. Коли не може приїхати сама, то донькою своєю передає. А Галя жодного подарунка своїй свасі не подарувала, навіть на день народження просто вітає по телефону. Галина постійно просить тещу свого сина, щоб та нічого їй не купувала, бо їй нічого не потрібно, але подарунки жодного разу не вертала назад. Сваха живе небагато, але Галині завжди допомагає

– Останнім часом мені здається, що сваха моя на мене чомусь ображається, – розповідає пенсіонерка Галина. – Вона мене з усіма святами вітає завжди, і подарунки дарує, причому, недешеві, хочу примітити, для мене вони занадто дорогі. І не тільки на день народження – на Новий рік, на 8 березня і ще на якісь невеличкі свята. А я, чесно кажучи, не бачу сенсу у всіх цих святах. Ми їх і не святкуємо зараз і ніколи не святкували, для мене це зовсім ні до чого. І подарунки купувати всім – це ж без копійки можна залишитися в наш час! Кому це потрібно взагалі?

Оксана – свекруха, з своєю свахою, Галиною, вони з чоловіком познайомилися десь сім років тому, напередодні весілля сина.

Оксана добре знає, що сваха живе дуже скромно: Галині доводиться самій забезпечувати свою старшу дочку з дитиною, яку покинув чоловік практично відразу ж після народження сина. Дочка працювати не може, сидить з дитиною вдома. Живуть вони втрьох на пенсію та підробіток Галини, які вона вкладає в загальний сімейний котел.

Оксана зі своїм чоловіком живуть набагато краще, вони гарно забезпечені люди, не дивлячись на те, що життя зараз в усіх не просте. У них є дві «зайві» квартири, що дісталися багато років тому в спадок. Квартири здаються в оренду і приносять дуже хороший дохід вже багато років. Правда, весь прибуток від оренди йде зараз на будівництво дачного будинку. Це будівництво забирає у подружжя гроші як пилосос, за словами Оксани. Тому вони з чоловіком економлять – продукти та господарські товари купують по акціях, одяг і взуття доношують старе, речі бережуть, як тільки можна.

– На свята син з дружиною приїхали, знову привезли мені подарунки – від себе і від свахи! – зітхає Галина. – Оксана таке цього разу собі задумала – вона мені йогуртницю подарувала! Ну ось навіщо? Ні, я, звичайно, рада, і мені дуже приємно. Ми з нею на новорічних святах говорили про ці йогуртниці всякі, вона розповідала, що хороша річ саме оця, я начебто надихнулася коли-небудь потім собі її купити.

Чесно кажучи, найближчим часом ніякої йогуртниці Галина не купила б собі точно – не до неї жінці зараз. Проте подарунок її зовсім не радує.

– Ну навіщо вони так витрачаються! – сумно говорить Галина. – Тим більше в їх ситуації, коли зайвих грошей немає зовсім у них, непросто їм зараз, я ж знаю. Сто раз уже говорила свасі – нам нічого не треба, не даруйте! І невістці говорила, скажи мамі, щоб нічого не надумала купувати. Але сваха не може без сюрпризів. На Новий рік нам теж прислала подарунки. Ну ось що робити? Назад відсилати їх її? Ніби як теж незручно, скажуть, не підійшло, не сподобалося.

– У матері мого чоловіка це коронний номер! – говорить Тетяна, невістка Галини. – Вона всіх завжди вітає есемесками, одними повідомленнями. Ніяких подарунків, ніколи в житті, нікому. Їдемо від моїх батьків – веземо їм сумки з подарунками. Їдемо від неї – тільки гарячі привіти передаємо моїм батькам. Гаразд синові своєму не дарує і мені, ми переживемо, якось обійдемося вже без її уваги. А за маму мою мені прикро.

– Ну свекруха ж економить, у неї донька і онук без грошей сидять.

– А мої що, не економлять? У них з грошима не дуже. А свекруха не бідує зовсім. Мати чоловіка цілком могла купити моїм щось і привітати зі святами, ну хоч раз в житті! Знає ж, що мама все одно купить їй подарунок і передасть. Кожного разу одне й те саме. Самій ніяково, але міняти нічого не хоче.

Галині іноді трохи незручно, але подарунків вона жодного разу не вертала. Та й свасі купувати нічого не збирається, вона знає, що грошей немає у неї. Надіється, що рідні її зрозуміють.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page