В цьому році я вирішила змінити сімейні традиції, і не поїхала на свята в село до батьків чоловіка.
Через це вони на нас сильно образилися, сказали, що вони приготували для нас сюрприз, але вже передумали нам його вручати.
З чоловіком ми у шлюбі уже 10 років, живемо окремо, житло поки винаймаємо.
До цього часу з його батьками у мене склалися чудові стосунки, ніколи не було ніяких непорозумінь.
Вони живуть у селі, мають власний будинок і велику господарку.
Вони люди дуже добрі, люблять нас, допомагають багато. І я дуже вдячна їм за все, що вони для нас роблять.
Але, в придачу до цього, вони дуже хочуть бути в курсі всіх наших справ.
Свекруха вважає, що ми маємо рахуватися з її думкою і завжди питати в неї поради.
Відповідно, вирішення важливих питань нашої сім’ї стали супроводжуватися непотрібними та нав’язливими їхніми порадами.
Традиційно, всі свята ми проводили у свекрів в селі. Це незмінна традиція, яку ми не порушували жодного разу за всі 10 років нашого спільного сімейного життя.
Свекри в свою чергу вважають своїм обов’язком передавати нам з села продукти, у них і господарство є, і город, так що картопля, яйця, кури – майже щотижня їдуть до нас у вигляді передачі з села.
Я вже навіть стала відмовлятися, бо почуваюся зобов’язаною перед батьками чоловіка, але сам чоловік постійно мене заспокоює, що це їм тільки в радість.
Це Різдво ми вирішили поїхати до моєї бабусі, вона себе зараз не дуже добре почуває, тому я наполягла, що треба їхати до неї. Рік довгий, хто зна, як воно буде на наступне Різдво.
Чоловікові моя ідея відразу не сподобалася, він так і передбачив, що його батьки нас не зрозуміють і образяться.
Так і сталося! Коли свекруха дізналася, що ми не приїдемо до неї, бо поїхали до бабусі, вона дуже взлилася.
Виявляється, вона хотіла нам з чоловіком дати всі свої заощадження, щоб ми могли сплатити перший внесок за квартиру.
Свекри знають, що ми складаємо гроші на власне житло, але ніяк не можемо скласти необхідну суму.
Мама мого чоловіка два роки тому продала велику земельну ділянку, тому гроші у неї є. Щоправда, нам вона їх ніколи не пропонувала.
А тепер вирішила, що віддасть нам їх в урочистій обстановці на Різдво.
Коли ми не приїхала, вона порахувала це як акт неповаги з нашої сторони, і передумала давати нам гроші.
Тепер і мій чоловік злиться на мене, мовляв, якби не моє бажання поїхати до бабусі, у нас вже була б значна сума для покупки квартири.
А я з ним не згідна! Якби його батьки справді хотіли б нам дати ці гроші, то дали б без всяких умов!
Ну хіба не так?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- На саме Різдво я мала одного дивного гостя, ніколи б не подумала, що ще колись побачу його, а він взяв, і сам прийшов. Це був мій колишній чоловік Степан, він постарів за всі ці роки, але я відразу його впізнала. Виявилося, що сімейне життя на чужині у нього не склалося, дружина все майно забрала собі, залишивши його без нічого. І тут Степан згадав про сина, хтось розповів йому і про мій будинок
- Я вийшла заміж доволі пізно, аж в 36 років, і тепер вже сумніваюся, чи правильно я зробила. Всі важливі рішення чоловік приймає разом з своє мамою, моєї думки ніхто не питає, а мені все це не подобається, не про таке сімейне життя я мріяла
- На Йордан, 19 січня, я сама сиділа вдома, бо донька з зятем кудись пішли в гості, а про мій день народження вони забули. Але ввечері приїхав мій син, з дружиною та онуками, щоб мене привітати з ювілеєм. Він побачив, що я засмучена, і відразу зрозумів в чому справа. Іван не ображається, що за 11 років, поки я була на заробітках, я все доньці висилала. Син пропонує мені до нього переїхати, щоб не бути тут зайвою
- Коли мами не стало, татові було всього 55 років. Він сумував за нею, нічого не хотів робити, обійстя заросло бур’янами. А потім до нього стала ходити сусідка, тітка Тамара підмовляла батька, щоб він перебрався до неї. Тато мене не слухав, а зробив, як сказала вона
- У нас з чоловіком виникли фінансові труднощі, нам були потрібні кошти. У мого брата гроші були, і ми з чоловіком пішли до нього в надії, що він нам позичить необхідну суму, але брат відмовив. Він сказав, що мені одній віддав би ці гроші навіть просто так, але Валерію він навіть в борг їх не дасть. Тоді я взяла кредит, і тепер я про це дуже шкодую