В цьому році я вирішила змінити сімейні традиції, і не поїхала на свята в село до батьків чоловіка.
Через це вони на нас сильно образилися, сказали, що вони приготували для нас сюрприз, але вже передумали нам його вручати.
З чоловіком ми у шлюбі уже 10 років, живемо окремо, житло поки винаймаємо.
До цього часу з його батьками у мене склалися чудові стосунки, ніколи не було ніяких непорозумінь.
Вони живуть у селі, мають власний будинок і велику господарку.
Вони люди дуже добрі, люблять нас, допомагають багато. І я дуже вдячна їм за все, що вони для нас роблять.
Але, в придачу до цього, вони дуже хочуть бути в курсі всіх наших справ.
Свекруха вважає, що ми маємо рахуватися з її думкою і завжди питати в неї поради.
Відповідно, вирішення важливих питань нашої сім’ї стали супроводжуватися непотрібними та нав’язливими їхніми порадами.
Традиційно, всі свята ми проводили у свекрів в селі. Це незмінна традиція, яку ми не порушували жодного разу за всі 10 років нашого спільного сімейного життя.
Свекри в свою чергу вважають своїм обов’язком передавати нам з села продукти, у них і господарство є, і город, так що картопля, яйця, кури – майже щотижня їдуть до нас у вигляді передачі з села.
Я вже навіть стала відмовлятися, бо почуваюся зобов’язаною перед батьками чоловіка, але сам чоловік постійно мене заспокоює, що це їм тільки в радість.
Це Різдво ми вирішили поїхати до моєї бабусі, вона себе зараз не дуже добре почуває, тому я наполягла, що треба їхати до неї. Рік довгий, хто зна, як воно буде на наступне Різдво.
Чоловікові моя ідея відразу не сподобалася, він так і передбачив, що його батьки нас не зрозуміють і образяться.
Так і сталося! Коли свекруха дізналася, що ми не приїдемо до неї, бо поїхали до бабусі, вона дуже взлилася.
Виявляється, вона хотіла нам з чоловіком дати всі свої заощадження, щоб ми могли сплатити перший внесок за квартиру.
Свекри знають, що ми складаємо гроші на власне житло, але ніяк не можемо скласти необхідну суму.
Мама мого чоловіка два роки тому продала велику земельну ділянку, тому гроші у неї є. Щоправда, нам вона їх ніколи не пропонувала.
А тепер вирішила, що віддасть нам їх в урочистій обстановці на Різдво.
Коли ми не приїхала, вона порахувала це як акт неповаги з нашої сторони, і передумала давати нам гроші.
Тепер і мій чоловік злиться на мене, мовляв, якби не моє бажання поїхати до бабусі, у нас вже була б значна сума для покупки квартири.
А я з ним не згідна! Якби його батьки справді хотіли б нам дати ці гроші, то дали б без всяких умов!
Ну хіба не так?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
