Я швачка, беру замовлення на дому. Це зручно і вигідно. Живу я в невеликому містечку, в якому всі мене знають. Працюю швидко, і замовники задоволені, і таким чином можу щось заробити, загалом, мене все влаштовує. Тільки є одна проблема – мої сусіди, які щиро вважають, що я повинна їм допомагати безкоштовно.
На тому тижні одна з сусідок годині о 10 вечора приносить шкільні брюки сина. Він випадково розірвав їх в цей день в школі, і назавтра не має в чому йти. Добряче так порвав. А матері сказав вже ввечері. От і прибігла вона до мене з проханням – відремонтуй, будь ласка, а то зовсім біда.
Я увійшла в їхнє становище, відремонтувала. Щоб все естетично виглядало, і було непомітно. Через годинку все було готово, а коли віддавала сусідці штани, попросила заплатити 100 гривень. Сусідка образилася. Але на наступний день гроші принесла.
Тільки з іншими сусідами своєю образою поділилася – ось вона така-сяка, я її по-людськи попросила, а вона з мене гроші взяла. Виявляється, вона думала, що їй все безкоштовно все зроблю. По-сусідськи.
Друга сусідка навпаки, ходить, замовляє, нахвалює виконану роботу. Алене платить: то до зарплати почекай, у мене поки грошей немає, то ось завтра з картки зніму, віддам, у мене, виявляється, в гаманці готівки не вистачає, а мобільний банк у мене не підключений. І так кожного разу.
Поки гроші віддасть, мало не півроку проходить. Намагалася передоплату з неї брати – теж не варіант, повністю розрахуватися відразу вона не готова, а після із залишками тягне ще довше – потерпи, мовляв, я ж основну частину заплатила вже.
Загалом, дістали мене мої сусіди. Я вже й навіть не знаю, що робити. Мама постійно мені повторює, що з людьми треба по-людськи, але як вони не розуміють, що це моя робота і я з цього живу.
А в моєї подруги ще гірша ситуація. Вона юрист, каже, що до неї на безкоштовну консультацію додому більшість сусідів готові ходити. З будь-якими проблемами.
І чого б їй просто так не поговорити у вільний від основної роботи час? Це ж не робота, бесіда просто. А то, що іноді треба і за комп’ютером посидіти, щоб досконально розібратися, це так, дрібниця.
А ще й документи потрібно допомогти підготувати (подумаєш, позовну заяву скласти!). Їй же не важко. А про оплату і мови немає. Це ж просто – по сусідськи, безкоштовно.
Певний час я готова була виконувати прохання сусідів безкоштовно. Бо особисто мені якось було неприємно просити з них грошей. Я і не заїкалися про оплату. Але потім я зрозуміла, що мені ніхто нічого просто так не дає, то ж вирішила, що працювати за дякую я не буду.
З цим категорично не згідна моя мама, вона вважає, що сусідські відносини – це окремий жанр, і вони не повинні зводитися до платних, адже хороші сусіди – теж важливо. А якщо людина адекватна, віна сама запропонує.
Невже мама і справді має рацію, і сусідам треба допомагати безкоштовно?
Фото ілюстративне – Vplate.
