fbpx
Життєві історії
На Святий вечір 6 січня свекруха приїхала до нас без попередження. Сказала, що побіжить в магазин і купить торта. А мені сказала класти спати дитину і накривати на стіл, бо її подруга з Італії в наше місто приїхала і вони вже з родиною скоро будуть у нас

Ми з Віктором одружилися майже 5 років тому. Обоє були не з заможних сімей, тому розуміли, що для свого гарного сімейного майбутнього нам прийдеться гарно старатися в усьому.

Ще перед моїм нашим з Віктором весіллям мої батьки мені сказали, що збираються невеличку хату в селі купувати, а свою квартиру мені віддадуть, щоб нам було де жити з чоловіком.

Мама з татом давно мріяли про спокійне життя в приватному будинку, а тут я заміж вийшла і вони вирішили таки перебратися в хату, щоб нам де жити було.

Мій чоловік, щиро кажучи, дуже добре розумів, що він живе на чужій території, тому дуже добре ладнав з моїми батьками, підлаштовувався під них і завжди в усьому радився з моїм татом.

А от мама мого чоловіка все ніяк не могла зрозуміти, що її син живе, практично, у чужому домі.

Вона завжди приходила до нас, дуже часто без запрошення, порядкувала наче в себе вдома, могла викинути якусь річ, яка була мені потрібною чи дорогою, але свекруха вважала, що вона не доречна, або безкорисна якась.

А цього року 6 січня, на Святвечір, вранці нам зателефонувала мама чоловіка. Свекруха сказала, що вона вже їде додому до нас, щоб Віктор їхав її зустрічати.

Щиро кажучи, мені це зовсім не сподобалося, адже у нас були свої плани, про такий візит можна було нас просто попередити заздалегідь і це було б правильно, я вважаю.

Вікторові, хочеш не хочеш, а довелося таки в той же час їхати за мамою.

Коли вони повернулися, я гуляла з дитятком на вулиці.

Чоловік запитав, чому його мама так швидко приїхала без попередження, адже вона до нас не приїжджала рік перед тим. На Святвечір я приготувала пісні страви, ми планували провести цей вечір в колі сім’ї, мамі були зовсім не проти, хоча вона здивувала нас своїм приїздом, думали зустріти Святий вечір разом.

А мама чоловіка сказала, що вона наче не заради нас приїхала, а просто у наше місто приїжджає якась далека родичка і вона хотіла її побачити.

Свекруха домовилася, що вони зустрінуться в нас вдома і вони вже їдуть до нас цілою сім’єю.

Мама Віктора сказала, що вона зараз забіжить в магазин за тортиком, а мені потрібно йти швиденько додому і накривати на стіл, бо вони всі зараз приїдуть до нас.

Мені це дуже не сподобалося, відверто скажу. У нас маленька дитина, а це чужі люди, незнайомі нам, приїдуть до нас додому з Італії.

Зараз багато недуг, люди сидять вдома, я не хочу у себе приймати таких гостей.

Свекрусі я відмовила, сказала, що вона до нас нехай йде, а гостей, чужих мені людей, я зустрічати в себе вдома не буду, нехай йдуть в кафе.

Мама мого чоловіка образилася на мене, навіть на поріг нашої квартири не пішла. Зустрілася з знайомими і поїхала додому.

Ще, коли поверталася додому, телефонувала своєму синові і розповідала, що я її на поріг свого дому не пустила, ото невістка така.

Нехай вона як знає, вона доросла людина і має розуміти ситуацію. А я вважаю, що вчинила правильно. Хіба не так?

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page