На Святвечір прийшла до мене рідна сестра, вона знала, що я приїхала з Італії, тому хотіла позичити в мене 500 євро.
Сестрі своїй я відмовила, і зробила це я з багатьох причин. Вона образилась, напевно, але це не мій клопіт.
Щороку на Різдво я приїжджаю додому на два-три тижні, а потім повертаюся назад на роботу в Італію. На заробітках я вже 9 років.
Мені 66 років, а моїй рідній сестрі 69. Вона два роки тому повернулася з заробітків з Іспанії, де була 22 роки.
В це важко повірити, але за весь цей час сестра ні до чого не доробилася, навіть квартиру собі не купила!
Спочатку я вірила в те, що вона розповідала. Леся казала, що закордоном все дуже дорого, ледве на життя вистачає.
Але коли я сама поїхала і скуштувала заробітчанського хліба, то зрозуміла, що все зовсім не так, як розповідає сестра!
Я ж якось умудрилася квартиру купити за 4 роки! І неабияку, а нову, двокімнатну, в новобудові.
Це житло я своїй доньці подарувала, а тепер собі на квартиру складаю. Думаю, що ще рік-два, і я зможу купити житло і для себе.
Тому математика сестри мені не сходиться. Вона, як і я, працювала баданте, а це означає, що ні на їжу, ні на житло вона не витрачалася.
Не думаю я, що в Іспанії зарплати значно менші, ніж в Італії. Я тут працювала на кількох роботах, отримувала щомісяця приблизно 900 євро.
Якщо грошима не розкидатися, і все на купку складати, то можна суттєво покращити і своє фінансове становище, і дітям допомогти.
У сестри моєї є єдиний син. То для нього вона хотіла позичити гроші, каже, що він має тимчасові фінансові труднощі.
Тимчасові? Та скільки я знаю свого племінника, він ніде не працював. Двічі був одружений, в кожному шлюбі має по дитині. Розлучений на даний час, живе з мамою в їхній старій квартирі.
Питаю сестру, з чого вона віддавати борг буде? А вона відповіла, що син заробить і віддасть.
Оце вже ні! Я знаю свого племінника, від нього грошей не дочекаєшся.
Тому я прямо сказала сестрі, що грошей я їй не дам – ні тепер, ні на наступний раз.
Вона теж була заробітчанкою, і в мене теж не раз були фінансові труднощі, але в неї я ніколи нічого не просила.
Я думаю, що бути на заробітках 22 роки і нічого не привезти додому, це треба постаратися!
Хто хоче, той заробить і на квартиру, і на будинок, і на машину!
Ну хіба не так? Хіба я не правду кажу?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.