Приїхала я з Італії додому на Великдень, і так мені сумно, що словами не передати.
Будинок великий, але пустий, бо єдиний син ще три роки тому поїхав разом з дружиною за кордон, зараз вони живуть аж в Канаді, і додому повертатися не збираються.
Все через невістку, це вона все це затіяла.
Коли син повідомив, що буде одружуватися, я приїхала з Італії, і зробила єдиному сину шикарне весілля.
Робила я все з розмахом, дуже вже хотілося мені вразити і родичів, і гостей, і своїх майбутніх сватів.
Не дарма ж я скільки років працювала на чужині.
За кордоном я вже 18 років, це ж не жарт. Руслана я залишила, коли йому було всього 10 років.
Їхати не боялася, бо ніколи не була з боязких.
До того, як я поїхала в Італію, я працювала в сільраді секретарем. Грошей було вдосталь, поки чоловік добре заробляв. Але відколи чоловік пішов від мене до іншої, стало зовсім сутужно, бо за свою зарплату жити так, як колись, не виходило.
Жінки з села почали їхати в Італію, і я поїхала. Думала, що на кілька років, а вийшло вже – як вийшло.
Свого сина я залишила на свекруху, вона в якійсь мірі відчувала провину за те, що її син так з нами вчинив.
Доглядала свекруха внука дуже добре, дбала про його освіту і розвиток.
Грошей у мене майже не брала, бо і сама була добре забезпечена.
То ж я без проблем наскладала грошей, і звела на подвір’ї будинок в три поверхи.
Синові я квартиру купила велику, трикімнатну. А коли син надумав одружуватися, зробила гідний подарунок – урочисто вручила ключі від квартири.
Мені вдалося справити враження, всі лише про те і говорили, яка я молодець, сама, без чоловіка стільки всього досягла.
Відверто сказати, я і сама була дуже собою задоволена. Щоправда, не сподобалися мені мої свати, я вважала, що мій єдиний син міг би вибрати собі і багатшу наречену.
Але вирішила мовчати, бо син сказав, що без Зоряни життя собі не уявляє.
Справивши синові весілля, я вирішила ще трохи затриматися вдома, взяла відпустку на три місяці, попросила знайому жінку з України, яка була без роботи, мене підмінити.
Після весілля молоді прийнялися робити ремонт в квартирі.
Вони обоє закінчили університет, влаштувалися на роботу, але грошей, як у молодих спеціалістів, було небагато.
Зробити ремонт в трикімнатній квартирі без нашої допомоги вони просто не могли.
Я це розуміла, і вирішила поговорити з сватами, нехай підключаються.
Але свати мені відповіли, що грошей у них нема.
Тоді я їм запропонувала продати машину, а гроші віддати дітям на ремонт.
Продавати машину вони відмовилися, оскільки вона була потрібна свату для роботи.
Я була змушена змиритися, але вирішила, що якщо я даю гроші на ремонт, то маю право вибирати і стиль, і колір, і дизайн.
В результаті я зробила ремонт на свій смак.
А невістка образилася, що я з ними не радилася, сказала, що за таких умов вона не може почувати себе повноправною хазяйкою в квартирі, яку я зробила під себе.
Саме в цей час невістці зробили пропозицію поїхати за кордон на стажування.
І вона переконала мого сина, щоб їхав разом з нею.
Вони поїхали, залишивши мені і будинок, і квартиру.
Я сподівалася, що невістка пройде своє стажування, і вони повернуться додому, але натомість вони переїхали ще дальше, аж в Канаду, і збираються там осісти.
Не розумію я, чому невістка поїхала за кордон і сина з собою забрала.
Я ж заради них старалася, а вони так мені віддячили.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
