fbpx
Життєві історії
На свята ми сіли за стіл, і раптом – дзвінок у двері. Я відчинила і побачила на порозі сестру чоловіка, Галину, з якою ми не спілкувалися 15 років. Вона наче прийшла миритися, але в кінці вечора поросила у нас гроші

На ці зимові свята ми з чоловіком ніяких гостей не чекали, вирішили відсвяткувати в тісному сімейному колі, тому накрила стіл лише для нас.

Але родичка вирішила зробити нам сюрприз, приїхавши без попередження.

Ми сіли за стіл, і раптом – дзвінок у двері. Я відчинила і побачила на порозі сестру чоловіка, Галину. Її ми аж ніяк не очікували побачити.

З Галиною ми не спілкувалися років 15, і тому я була дуже здивована тим, що через стільки років вона про нас згадала.

Стосунки з цією родичкою у нас зіпсувалися через полуниці, а точніше – через її жадібність.

Я вийшла заміж, народила двох дітей, чоловік більш-менш нормально заробляв і у нас з’явилася можливість купити дачу.

Після довгих пошуків вирішено було зупинитися на ділянці з невеликим будиночком в тому ж дачному кооперативі, де жила сестра чоловіка – Галина.

У неї там був невеликий будиночок, де вона жила влітку з дочкою і батьками.

Дачу вони придбали років на п’ять раніше, ніж ми, і вже непогано там облаштувалися, завели город, вирощували вже багато всього.

Купуючи ділянку недалеко від сестри, чоловік розповідав мені, що так нам буде набагато простіше, поруч родичі, завжди можуть допомогти, та й взагалі веселіше.

Але, в підсумку, зустрічалися наші сім’ї тільки по вихідних, коли мій чоловік туди приїжджав.

Сама я з дітьми безвилазно сиділа на дачі все літо, але оскільки родичі, якщо я без чоловіка приходила в гості, весь час посилалися на якісь справи і зайнятість, ходити до них я перестала, і самі вони до мене теж не часто заглядали.

Я завела у себе теж невеличкий город, і вирішила посадити на майбутній рік полуницю для дітей.

А, треба сказати, у сестри чоловіка пів ділянки було засаджено полуницею, тому що її дочка дуже її любила.

І, ось, в серпні я вирішила сходити до Галини, попросити вусів від полуниці, я бачила, що у їх у неї багато.

Я захопила з собою цукерки до чаю, пішла, посиділи вони там трохи зі свекрами і Галиною і попросила у них цих вусів.

Але Галина сказала, що всі вуса обіцяла сусідці і нічого дати не може.

При цьому швидше за все вона збрехала, так як у сусідки все виявилося засаджено своєю полуницею, я спеціально подивилася потім, а вусів цих у її полуниці реально було дуже багато, вистачило б на всіх.

Я такої відповіді не очікувала і мабуть по виразу мого обличчя це було видно, бо Галина трохи подумала і сказала, що я можу зібрати трохи вусів у суниці, що росте біля паркану.

А там росли штук 5 кволих кущиків, а сам паркан був сітка і виходив прямо на піщану дорогу, по якій машини їздили.

Я, звичайно, відмовилася і купила потім собі розсаду на ринку.

Відтоді я більше нічого у родичів чоловіка не просила і відносини у них остаточно зіпсувалися.

Не спілкувалися ми 15 років.

Зараз у нас з чоловіком все чудово.

І тут прийшла його сестра миритися, ну не виганяти ж нам її.

Почала Галина з того, що зараз такий час непевний, а ми – рідні люди, нам треба жити в любові і злагоді між собою.

І я з нею, в принципі, погодилася, бо час і справді лихий, треба хоч рідним людям в мирі жити.

Але в кінці вечора сестра чоловіка попросила у нас 10 тисяч гривень, сказала, що їй потрібно терміново.

Я відповіла, що це велика сума і нам треба подумати.

От тепер не знаю, що робити – давати чи не давати зовиці ці гроші?

Моє внутрішнє відчуття каже, що вона не змінилася, якою жадібною була, такою і залишилася.

Але чисто по-людськи годилося б сестрі допомогти. То ж я не знаю, як правильно вчинити.

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page