Ще до знайомства зі мною у мого чоловіка був «кращий друг», такий собі одружений холостяк Іван. Ми в шлюбі вже 10 років. Всі дні народження друзів, де всі були з дружинами або з другими половинами, він завжди приходив один, на відпочинок – один, у вихідні з друзями, не дивлячись на наявність дружини – адекватної жінки і дітей.
При першому знайомстві з цим другом Іваном, мені здавалося, що він такий веселий, дотепний, і це його дружина така нудна особа, що з нею нікуди неможливо ходити. Потім я зрозуміла, що неможливо таки з Іваном, а не з його дружиною. Коли ми їздили відпочивати, Іван хотів приїхати до нас з іншою жінкою, на день народження чоловіка приїхав теж один, при цьому просячи мене сказати дружині, що і на відпочинок разом ми не їздили і день народження не святкували.
Потім постійно почав кликати мого чоловіка на відпочинок з ним. Бачачи такі вилазки і його вплив на чоловіка (чоловік став теж говорити, що інколи можна відпочивати один від одного) я почала бути проти таких їхніх дружніх відносин. Ні, я не проти рибалок, футболу на стадіоні, і інших атрибутів чоловічого життя, але я стала проти такого спілкування з такою людиною.
Бачачи, що у нас в родині все добре, Іван став дуже погано поводитися по відношенню до мене (зауважте в 44 роки). При мені відпускати жарти щодо сім’ї, «мовляв, треба жити так, як хочеш і ніхто нікому нічого не винен» , і все в такому роді. Мене він дуже дратує, що чоловік говорить, що ця дружба перевірена роками, але мені така дружба неприємна.
Коли у мене з’явилася подруга з кілька схожими поглядами на життя, чоловік влаштував мені розборки і сказав, що він проти цієї подруги, так як вона негативно впливає на сім’ю.
А нещодавно я випадково побачила листування цього друга з моїм чоловіком. Чоловік написав в повідомленні, що ми на кілька днів вибралися з міста, відпочити з сім’єю, посмажити шашлики і подихати свіжим повітрям, погода гарна, що ще для щастя потрібно? На що Іван йому відповів: «Якби ти сам був, оце б був відпочинок, а сім’я тільки заважає».
Чоловік сам мені випадково показав цю переписку в контексті якоїсь розмови. Але відповідь чоловіка була гідною, він відповів, що йому вже не 18 років і сім’я заважати не може.
Але все одно мені так неприємно це все. Тепер я думаю, що робити, щоб ця людина більше у нас вдома не з’являлася.
Фото ілюстративне, спеціально для ukrainians.today.
