fbpx

На своє 40-річчя чоловік повідомив мені прямо, що має іншу і піде до неї. Я ж думала, що він у такому віці і з дітьми вже нікому не потрібен. Виявилося, що потрібен. Сумувати я часу не мала, адже потрібно було мені шукати роботу, щоб забезпечити дітей, адже останні роки я була домогосподаркою. До нашого розлучення залишався всього тиждень, коли мені зателефонував чоловік. Всі ці дні він жодного разу до нас не приходив, а тепер сказав, що дуже хоче мене бачити, але не в нас вдома. Я погодилася і пішла до нього

Непорозуміння у нас з чоловіком трапилося якраз до його 40-річчя. Вирішив мій чоловік на старості років знайти собі іншу. Я ж думала, що він у такому віці і чотирма спадкоємцями вже нікому він і не потрібен, втратила пильність. Виявилося, потрібен. Може, і моя вина в тому є, перестала за собою стежити і йому увагу приділяти. Але що вже зробиш зараз, час назад не повернеш.

Зміни в ньому я помітила відразу, став постійно чепуритися, часто затримувався після роботи, постійно придумував якісь відмовки, щоб не прийти вчасно на вечерю. Я його якось запитала, коли вже почала щось підозрювати недобре. А він взяв і зізнався мені про все, що зустрів своє давнє кохання. Ось і почали вони згадувати минуле, а потім вирішили, що потрібно повернути колишні почуття.

Що я тоді відчувала, словами не передала. Чоловіка я свого щиро кохала, виявилося, навіть не підозрювала, наскільки. Вмовляла довго його одуматися, але він був налаштований на розлучення. Ну що я ще могла зробити, довелося відпустити свого чоловіка.

Тоді я стала думати про дітей, і про те, що я сиділа без роботи. Але діти вже не немовлята, їжу самі собі можуть приготувати, а я працювати піду, щоб вони ні в чому потреби не знали.

Час минав швидко. На щастя, вже через день мені запропонували місце роботи продавця в магазині недалеко від нашого будинку. Я відразу погодилась, зарплату пропонували непогану, та й поруч з будинком я весь час, в якому часто залишалися діти самі, а я знала, що я буду поруч з ними і буду спокійною. Чоловік на той час уже з’їхав від нас, і я потихеньку звикала до самотності. Ночами схлипувала в подушку, а вдень сміялася перед дітьми.

До нашого з чоловіком розлучення залишався всього тиждень. За цей час чоловік жодного разу до нас з дітьми не заходив, а тут раптом дзвінок пролунав від нього. Просить зустрітися з ним, але лише не вдома. Домовилися про зустріч у парку недалеко від нашого будинку. Дивлюся я, а він з валізою прийшов на зустріч, і очі винуваті такі, додолу опущені. Каже, що за дітьми сумує, не хоче їх залишати без батька. Ось і не витримав, хоче до нас повернутися. Схлипували на лавочці ми разом. Звичайно, я пробачила свого чоловіка. Не можу сказати, що зможу все це забути, але певні висновки з цієї історії я зробила і для себе. А заяву на розлучення ми забрали в той же день.

Хоча, чесно кажучи, навіть не знаю, як ми тепер житимемо, скільки часу мені потрібно.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

You cannot copy content of this page