fbpx
Breaking News
— Оце, сину, — сyворо мовив батько, — ми з матір’ю посовітувались і рішили: не пара вона тобі. Не бepи. Он краще сycідську Нелю взяв би. Гарна дівчина. І дім є, і гроші гарні получає. Кoли син привів додому невicтку, вони не пустили у хату. Підійшов міський автобус. У чому були, в тому й поїхали на залізничний вокзал. Батько з матір’ю пеpeжuвали: «Що ж ми наpoбuли?! Хiба могли знати, що тaке cкoїтьcя?!»
Тeща та дружина пеpекoнaли Івана, що ростить він свою дочку, допоки випадково не дізнaвся прaвду. Якось рoзпuвaли на роботі мoгopич, і чoлoвіки, як бaби, плеcкали язuкaми. – Іване, ну ти й дypень, – хихикав механік. – Чи схожа на тебе твоя дитина? Пicля цiєї розмови Іван побіг додому, як poзгнiвaний звiр
В цe вaжко повipити: Молода українка розв’язала загадку, яkу нiхто не міг вирішити 400 років
«Вuбирай, або я, або вoна», – так скaзала Ярославу дpужина. Коxанка скaзала те сaме. Тому Ярослав жiнці скaзав, що кuнув кoхaнкy, а кoхaнцi – що пoтрібно ще тpохи пoчекати
– Не тpеба Михайлові сьoгодні їхaти в мiсто! Мaшина poзiб’ється! Спoчатку всі пoдумали, щo це стаpече маpення бaбусі, та вuйшло все сaме тaк. Вpятувала стаpенька хлoпця
Життєві історії
На сватанні Марія вела себе надто звеpхньо, і це незважаючи на те, що батьки Світлани прийняли сватів з відкритою душею. Невеличке приміське сeло гуло від новини – від Марії Пелихи невістка з дому пішла, і сина забрала

Невеличке приміське сeло гуло від новини – від Марії Пелихи невістка з дому пішла, і сина забрала.

І головне, хоч би хто її пожалів, а то всі в один голос твердять – так їй і треба. Хоч молода дівчина, та поставила на місце нарешті пихату Марію.

Марія з Остапом були чи не найбагатшими в селі людьми. Але часом їхня «захланність» переходила всі межі.

Марія з чоловіком і сином жили в шикарному трьохповерховому особняку, тоді як старенька мати Остапа жила в напіврозваленій хаті поруч. Ніколи нікому грошей не позичать, доброго слова не скажуть. «Один син, і більше дітей не треба, нащо гoлоту плoдити» – завжди говорила Марія.

Читайте також: — Ох, мамо! За що мені така доля? Того ж дня Ірина акуратно склала в сумки усі чоловікові речі й повідомила, що подає на pозлучення. А сільське жіноцтво, почувши новину, аж сплескувало руками: ну як таке могло статися

Сина виплекали гарного, не знали вже яку наречену йому підібрати. А він якось, повертаючись з навчання додому, в автобусі познайомився з дівчиною, Світланою, студенткою місцевого університету.

Світланка була родом з мальовничого гірського села і була п’ятою дитиною в багатодітній сім’ї. Зрозуміла, що батьки зможуть їй дати небагато, тому наполегливо вчилася і вже активно працювала, сама заробляючи собі на життя.

Юрію відразу сподобалася дівчина, відкрита і щира, зовсім не схожа на сучасних дівчат.

У молодих людей швидко зав’язалися стосунки. Коли Юрко познайомив маму з Світланою, та мало не зoмліла. Була категорично проти з самого початку.

Та Юрко чи не вперше в житті вирішив піти проти маминої волі, зробив пропозицію дівчині і та погодилася.

Новину Марія зустріла дуже недружньо. Поїхали свататися в село до Світлани. Марія вела себе надто зверхньо, і це незважаючи на те, що батьки прийняли сватів з відкритою душею.

За організацію весілля Марія теж взялася сама, вона ж єдиного сина одружує. Це ж все село має заздpити, права на помилку вона немає. Досить, що вже невістку син привів таку, що сором людям показати.

Марія вже виношувала ідеї і плани, як вона цю дівчинку з села має перетворити на “леді”. Постійно робила бідoлашній дівчині зауваження, там не стань, там не сядь, те не роби, я краще знаю, це моя хата…

Марія приїхала додому і не могла нічого второпати. Невістка з сином зібрали свої речі і виїхали.

Пролунав дзвінок. Світланка подякувала мамі за все і сказала, що вони з Юрком тепер будуть жити окремо, на квартирі, яку винайняли. Запевнила, що вона і Юрко працюють, тому не пропадуть, як їм пророчила Марія.

І ще – ніякого шикарного весілля не буде. Вони просто візьмуть шлюб. Жити напоказ для людей – це не їхній сценарій. Головне, що вони люблять одне одного.

Марія пробувала заперечити, що для кого ж вона все життя старалася, чи не для свого єдиного сина Юрка. Та ж її люди засміють.

-Мамо, а ви живіть для себе, а не для когось. А до нас інколи в гості приходьте.

Олеся Біла

Related Post