Старий Новий рік для слов’ян досить важливе свято, хоча далеко не кожна людина може пояснити його сенс і суть. А тим більше розповісти про це торжество іноземцю, або людині іншої віри.
Тому ми вирішили детально розібратися в історії Нового року, його традиціях і повір’ях, щоб пояснити і розповісти вам все найцікавіше. Тим більше виникнення торжества і його старовинні звичаї досить цікаві.
В ніч з 13 на 14 січня жителі України святкують Старий Новий рік. І хоч це свято не офіційне, цей день – хороший привід для зустрічей з друзями, гідний і інших цікавих традицій.
Традиція відзначати Старий Новий рік йде від розбіжності Юліанського календаря (або інакше календаря «старого стилю») і Григоріанського календаря – того, за яким зараз живе майже весь світ. Розбіжність календарів в 20-21 століттях становить 13 днів. Пише Інформатор Джерело
Раніше на Русі користувалися Юліанським календарем, що складається з 12 місяців, назви яких були пов’язані з явищами природи. До ХХ століття календар Російської імперії (до складу якої входили території України) на 13 діб відставав від Європи, давно перейшла на Григоріанський календар.
Щоб скоротити цей розрив в 1918 році декретом Ради Народних Комісарів був здійснений перехід на григоріанський календар – новий стиль, а 14 січня – день Святого Василя – виявився Старим Новим роком. На цей день одночасно наклалися дві важливі церковні дати: день пам’яті Меланії і шанування святого Василія Великого. У православних сім’ях стали цю ніч називати ще зустріччю Меланки з Василем.
Читайте також: Вечір напередодні Водохреща – особливий. У цей вечір і ніч усі бажання виконуються. Ось як правильно провести його
ТРАДИЦІЇ СВЯТА
У зв’язку з тим, що свято не є офіційним і вихідним в Україні, в народі його відзначають символічно. На Старий Новий рік щедро накривають стіл, головною стравою якого є кутя. Відмінність в тому, що стіл вже скоромний, тобто на ньому присутні м’ясні і жирні страви, кутю можна присмачувати салом або маслом.
Святковий стіл повинен бути багатим, ситним і смачним.
13 січня в Україні з давніх-давен відзначали день Маланки, а 14 – святого Василя. Вони супроводжувалися веселими народними гуляннями з перевдяганнями хлопців в козу Маланку, ворожіннями молоді про своє майбутнє. Це все відбувалося в так званий Щедрий вечір.
Сватання
13 січня було єдиний день в році, коли можна було повторити спробу і заслати сватів до тієї дівчини, від якої вже був отриманий «гарбуз», тобто відмова. Та й звичайні пари намагалися пройти перший етап узаконення стосунків саме в цей вечір – щоб життя було щедрим на приємні події.
Засівання
Вранці 14 січня в Україні посівають (засівають). На Старий Новий рік хлопчики і молоді хлопці наповнюють свої рукавиці зерном і засівають спочатку в своєму будинку, потім в будинках хресних батьків, родичів і сусідів. При цьому засівальників бажають щастя, достатку і врожаю в новому році.
Посівати починають виключно з ранку 14 січня.
Кожне свято супроводжується певними заборонами, тому і Старий Новий рік не став винятком. Наприклад:
Не можна давати гроші колядникам – з ними можна віддати благополуччя в домі.
Не можна ображатися і бути злопам’ятним.
У Старий Новий рік не можна давати в борг.
Також поганою прикметою вважає перераховувати дрібні гроші або вирішувати важливі фінансові питання.
У цей день не слід вимовляти слово «тринадцять».
Не варто виносити в цей вечір сміття.
Прикмети на 13 І 14 січня
Першою 14 січня в будинок увійшла дівчина – до біди;
Меланка була теплою, то літо буде хорошим;
Іній на деревах означав врожайний рік;
Заборонялося на Василя вважати дрібні гроші, щоб не лити сльози. Також не давали і не брали в борг;
Якщо вночі була хуртовина або завірюха, вважалося, що рік буде неспокійним;
Почути вранці незвичайний дзвін було звісткою про можливе поповнення;
Закохані пари намагаються узаконювати стосунки саме на Старий Новий рік, щоб життя було щедрим на приємні події.