Сімейне життя Галини сповна можна було назвати щасливим – добрий чоловік, з яким вони прожили чверть століття, двоє вже дорослих синів, чого ще треба для щастя. Заради своїх рідних Галина була готова на все, от тільки про себе жінка завжди думала в останню чергу.

25-річчя свого шлюбу Галина вирішила відсвяткувати по-особливому. Діти вже виросли і поїхали з дому, а вони з чоловіком залишилися самі, то ж можна буде гідно відсвяткувати.

Господинею Галина завжди була чудовою, в квартирі така чистота, що пилинки ніде не знайдеш. А їсти вона звикла готувати на сніданок, обід і вечерю завжди щось свіженьке, не звикли її хлопці розігрівати борщ, все мало бути щойно з плити. Але така робота Галину не втомлювала, швидше навпаки – тішилася жінка, що так у них в родині все добре і спокійно. Догоджати чоловікові і синам для неї було в радість, от тільки вдячності від них не дочекалася, бо вони поївши, ніколи за собою навіть тарілку зі столу не приберуть, не кажучи вже про те, щоб помити посуд.

Одружилися Степан і Галина молодими, дівчина школу щойно закінчила, а хлопець був старшим за неї на п’ять років, він вже був випускником університету. Через рік у подружжя народився старший син, а ще через чотири – молодший. Галина повністю поринула в домашні клопоти, була вся в дітях, а чоловік тим часом робив кар’єру, і вибився в результаті нехай в невеликі, але начальники. А Галина освіту так і не отримала, тому як діти трохи підросли, пішла працювати в магазин продавчинею.

Так і жили – Степан весь час пропадав на роботі, а Галина пилинки здувала з свого чоловіка і з своїх синів. Вперше вона задумалася, що в них щось не так, коли на її день народження у вересні вона отримала від чоловіка сухе “вітаю”, а сини і зовсім забули її привітати. Ні, про ніякі квіти чи подарунки вона не мріяла, бо такого ніколи і не було, але Галина приготувала святкову вечерю, а чоловік прийшов додому не в настрої і просто ліг спати, сказав, що він не голодний.

Сини згадали про мамине свято аж на наступний день, коли говорили з нею по телефону. Дуже прикро було жінці, вона нарешті зрозуміла, що не так сильно її і цінують в родині, але і слова нікому не сказала, а продовжувала грати роль ідеальної матері і дружини.

Тим часом наближалося інше свято – 25-річчя їхнього шлюбу, Галина хотіла запросити в гості кілька друзів і родичів, щоб відмітити, але чоловік відмовився, сказав, що зараз не час для святкувань. Погодившись з чоловіком, що зараз і справді не найкращий час для застіль, Галина вирішила купити йому подарунок, бо мала відкладених 20 тисяч гривень. Вона пішла в магазин і купила Степану новий телефон.

Але дарувати не стала, вирішила, нехай чоловік першим її привітає, подякує за дітей, за щоденну турботу, а вона йому тоді і зробить сюрприз, адже телефон у нього старий, то ж новому він точно зрадіє. Та зранку нічого особливого не відбулося. Чоловік прокинувся, поснідав, і як завжди пішов на роботу, попередивши, що повернеться пізно.

Галина довго крутила подарунок в руках, а потім вирішила діяти – пішла в магазин і повернула телефон. А потім вперше в житті пішла в салон краси, зробила собі манікюр, змінила зачіску, так що сама себе не впізнала. Не забула після цього і пройтися по магазинах – купила собі нові чобітки і новий плащик. Вперше в житті вона не думала, що скаже чоловік, їй було байдуже, вона нарешті вирішила дбати про себе.

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.