fbpx

На свята ми поїхали до моїх батьків

Сина свекор виховував сам, вони з дружиною розлучилися, дитина залишилася з батьком. Мій чоловік його дуже любить, поважає, і завжди прислухається до його думки.

Живемо ми окремо, мої батьки допомогли із квартирою. Мені завжди бачилася в майбутньому міцна та дружна сім’я, налагоджені стосунки зі свекрами. Свекруха до мене ставиться добре, а свекор відразу мене незлюбив. Ми родом з одного міста, там і зараз живуть мої батьки та його батько з дружиною. Заочно я чула про свекра ще до стосунків із чоловіком.

Пам’ятаю історію розлучення їх із мамою мого чоловіка, коли він пішов до її найкращої подруги. Я за своєю наївністю вирішила, що немає людей, до яких не можна знайти підхід. Від душі дарувала корисні та приємні подарунки на свята, передавала випічку, яку сама спекла.

Мої батьки зятя прийняли дуже добре, вони в мене щирі і дуже хороші. Але ось зі свекром так не сталося. Він ні разу не привітав мене із жодним святом, навіть повідомленням.

Але той йому нічого не відповів і не привітав. Містечко невелике, розмови всякі, що мене як невістку навіть в гості не кличуть і з святами не вітають. Моїм батькам це теж неприємно. При цьому дітей своєї дружини він приймає з радістю з їхніми чоловіками, дружинами та онуками.

На Різдвяні свята у свекра збиралися вдома гості, але нас з чоловіком він не покликав. Ми поїхали до моїх батьків. А мені б дуже хотілося, щоб ми всі хоч по великих святах збиралися разом. Подруги мені радять: «Для чого чекати поки що покличуть, сходи без запрошення». По-перше, я не така, а по-друге, я знаю, що мені не раді.

Ні разу я слова недоброго йому не сказала, ні йому, ні про нього. Дуже прикро. А ще багато років тому, коли мама чоловіка жила в нашому містечку, вони дружили з моєю мамою. Може, це якось ще більше не подобається свекру.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page