fbpx

На Різдво ми з сином поїхали в село до Лілі, там якраз сваха у відпустку з Греції приїхала, і син вирішив скористатися моментом і просити у її батьків благословення на шлюб. Я так хвилювалася, що словами не передати. Коли ми під’їхали до воріт свахи, то я навіть не хотіла виходити з таксі – такої краси я ще не бачила! Ми сіли за стіл, сваха намагалася бути привітною і люб’язною, на відміну від її чоловіка, який сидів насуплений, і все, що він спитав, це – що мій син може дати їхній доньці

Не буду приховувати, що коли мій син сказав, що буде одружуватися, мене одночасно переповнювало і почуття радості, і почуття сильного хвилювання.

Як і кожна мама на моєму місці, звичайно, я раділа. Роман у мене єдиний син, і я йому щиро бажала щастя. І дівчина його мені подобалася, Ліля виявилася дуже милою і хорошою, я була впевнена, що поряд з нею мій син буде щасливим.

Все було добре до тих пір, поки я не дізналася, з якої сім’ї моя майбутня невістка.

– Та вони знаєш які багаті! – поспішила мені донести новину про майбутніх сватів одна моя сусідка, яка була з ними знайома. – Та у них в селі будинок в три поверхи, та твій син біля них буде як пиріг в маслі.

Ця інформація мене зовсім не потішила, швидше навпаки – засмутила. Я вже давно зрозуміла, що бідні багатим не рівня. Ми люди прості, живемо теж в селі, маємо невеличкий будиночок. Я вдова вже 12 років, і особливих статків не маю, живу від зарплати до зарплати.

А моя сваха, виявляється, вже 15 років на заробітках в Греції. За заробітчанські гроші вона і звела собі такі хороми.

Відколи я почула, що майбутня невістка з багатої сім’ї, я сон втратила, все собі передумувала, як воно тепер буде.

Саме через нерівність у статках в свій час не склалося моє життя. Я була заручена з одним хлопцем, а вийшла заміж за іншого. Перший був з родини багачів, які вперлися, що не приймуть бідної невістки. І під натиском батьків коханий від мене відмовився.

Я довго не могла прийти до тями, дуже важко це пережила, а потім мене засватав хлопець з нашого села, такий же бідний, як і я. Хоч і не любила, але вийшла за нього заміж, бо роки підпирали, мені на той час вже було майже 30 років.

Чоловіка свого я так і не змогла полюбити, але поважала його і шанувала, у нас з ним чудовий синочок народився.

Наша родина ніколи не жила в розкошах, але ми намагалися дати своєму сину все необхідне, одне з них – це освіта. Син вивчився в університеті і зараз отримує непогану зарплату, але її не вистачає для того, щоб збудувати будинок чи купити квартиру. Проте, я впевнена, що з часом мій син сам до всього доробиться.

Зараз йому 27 років, Ліля його ровесниця. Вони десь в місті зустрілися, і син навіть не підозрював, що у його нареченої є не тільки великий будинок, але мама-заробітчанка вже й про житло для доньки подбала – купила їй двокімнатну квартиру в новобудові.

Якщо чесно, то для мого сина все це теж стало повною несподіванкою, але він не мав наміру відмовлятися від свого кохання.

Тому на Різдво ми з ним поїхали в село до Лілі, там якраз сваха у відпустку з Греції приїхала, і син вирішив скористатися моментом і просити у її батьків благословення на шлюб.

Я так хвилювалася, що словами не передати. За останні гроші пішла і купила собі сукню, щоб хоч добре виглядати.

Коли ми під’їхали до воріт свахи, то я навіть не хотіла виходити з таксі – такої краси я ще не бачила! Нас зустріла дуже доглянута жінка, яка виявилася мамою Лілі.

Ми сіли за стіл, який був уже накритий. Я мовчки сиділа, і не знала, з чого почати розмову. Тому Наталя (так звати мою сваху), вирішила взяти ініціативу в свої руки. Вона намагалася бути привітною і люб’язною, на відміну від її чоловіка, який сидів насуплений, і все, що він спитав, це – що мій син може дати їхній доньці.

Повисла незручна тиша, і в один момент я вже втратила надію, що з цього щось вийде. Але сваха покликала мене на кухню, начебто, чай готувати, а насправді вона вирішила мене заспокоїти.

– Ви не зважайте на слова мого чоловіка, бо він сам за життя нічого і не заробив, а господарює на мої заробітчанські гроші, – сказала мені Наталя. – Бачу я, що син у Вас хороша людина, надійна, любить мою доньку, а мені більше нічого і не треба.

Ми повернулися за стіл, я трохи заспокоїлася, а Наталя продовжувала так, ніби нічого й не сталося.

Сподіваюся, що у наших дітей все буде добре, і гроші свахи не стануть на заваді щастю молодят.

Cпеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

Шановні читачі, запрошуємо переглянути наші історії на Youtube.

Будемо вдячні, якщо Ви підпишетеся на наш канал.

You cannot copy content of this page