На Різдво ми поїхали до моїх батьків, і вони знову почали розмову про бабусин будинок.
Я знаю, що моєму чоловікові ця тема не дуже подобається, тому я намагалася її звернути.
Але 8 числа зранку мама принесла мені в пакеті гроші, 40 тисяч гривень, і сказала, що за них я маю довести до кінця ремонт у бабусі в будинку.
Ці гроші нічого доброго мені не принесли, лише знов зайві суперечки з чоловіком.
Від бабусі по татовій лінії мені перейшов у спадок будинок. Він у дуже занедбаному стані, адже простояв 30 років.
Мама з татом дуже зацікавлені в тому, щоб я навела там лад.
– Давай ти будеш поленько усім цим займатися, – запропонувала моя мама, – у тебе хазяйської кмітливості набагато більше, ніж у нас з батьком.
Мій чоловік народився і виріс у місті, але він спочатку також був не проти мати будиночок на природі.
Але вкладатися в нього він категорично не хоче, ще жодної своєї гривні не дав на ремонт.
Він не хоче вкладатися в моє дошлюбне майно – ні власними коштами, ні власними силами.
Так і живу, з одного боку, чоловік, який не хоче вкладати наші сімейні гроші в цей будинок, а з іншого боку, батьки, які постійно нагадують:
– Донечко, ти ж обіцяла довести все до ладу. Засобами ми тебе не обмежуємо, тільки не кидай, треба продовжувати роботи.
А чоловік торочить своє:
– Краще б ти зосередилася на тому, що треба зробити ремонт у квартирі.
Батьки дають гроші? І що? Ти вже розстав пріоритети, хто твоя сім’я і де твій дім!
Ти тепер одружена, ти сама мати, думай про нашу сім’ю, а не про сімейну спадщину!
У нас у квартирі теж треба плитку у ванній міняти, але тебе це не хвилює.
Відвезти тебе, привезти, з тобою провести час? А я хочу бути вдома, і щоб моя дружина була вдома! І перестала рватися на дві сім’ї!
Я маю розуміти твої почуття, а ти мої розумієш? На краще було б квартиру якнайбільше придбати, а не робити вічний ремонт у селі!
От і відчуваю я тепер, що живу на дві сім’ї, в одній я — дружина та мати, але мої мрії не виконуються, немає душевного комфорту, підтримки близької людини.
А в другій я — дочка, яка прагне втілити у життя свої задуми, зробити зручним життя своїх батьків.
Що робити? Як вийти із цієї ситуації?
Невже заради спокою чоловіка мені треба відмовитися від мрії і залишити батьків із непридатним для життя будинком, який я обіцяла, але так і не змогла довести до ладу?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- Станіслав нічого від мене не приховував, я знала і про дружину, і про дітей, і про те, що він досі одружений, але вважала це формальністю, принаймі, він сам так казав. Ми зустрічалися три роки, а потім я купила квартиру, і ми почали жити разом. У шлюбі у нас народилася донька, і я не знаю, що чоловік збирається дати нашій дитині, якщо він вже все віддав своїм старшим дітям
- Побувши майже рік за кордоном, сестра повернулася додому на свята. Спочатку говорила, що вже нікуди їхати не збирається, навіть роботу шукала, а потім раптом передумала. Вже перед самим від’їздом прийшла Люба до мене на серйозну розмову, але мій чоловік сказав, щоб я навіть не думала погоджуватися
- Минуло три роки і до мене приїхала колишня свекруха разом із свекром, стали просити мене, щоб я повернулася до чоловіка, бо інакше все може закінчитися дуже недобре. Свекор сказав, що купить нам квартиру, щоб ми жили окремо, і тоді мені не доведеться так багато працювати. Та я не впевнена, чи варто мені зараз погоджуватися на це
- Ще в грудні я пішла до нотаріуса і зробила заповіт, і двом своїм синам про це повідомила – нехай знають, що є документ. Тільки я їм ще не сказала, що спадщину я оформила лише на одного, а другий залишиться без нічого. На це в мене було ряд причин
- Син прийшов до нас і попросив 4 тисячі гривень, а я сказав, що не дам ні копійки. Ситуація мені не подобається, і треба щось змінювати, інакше син ніколи не подорослішає, а дружина вважає, що я вчинив неправильно