fbpx
Життєві історії
На початку вересня у чоловіка був день народження. Ми вирішили не святкувати, а відкласти торжество на вихідні, думали поїхати сім’єю на природу. Та й чоловік прийшов з роботи втомлений і відразу ліг спати. В цей час на його телефон прийшло повідомлення: «Я закохуюся в тебе все більше і більше»

Я вийшла заміж ще 8 років тому. Після одруження ми з чоловіком залишилися в тому місті, в якому вчилися. Ми обоє багато працювали, з дітьми вирішили зачекати, поки не з’ясується питання з житлом. Коли нарешті купили квартиру, народився син.

У нас все було добре. Але на початку літа захворіла моя мама, і я була змушена поїхати до неї. Чоловік залишився в своєму місті, мені довелося залишитися з мамою і сином у неї. Я пробула у мами все літо. Через три місяці повернулася, ніби і все нормально, але я відчуваю, що щось не так.

Особливо не зрозуміла, бо думки все ще біля мами. Але я намагаюся сумлінно доглядати за чоловіком і за домом, все, як і раніше – затишок і турбота. Так і розриваюся між домом і мамою. Знову до мами, знову додому і знову.

На початку вересня у чоловіка був день народження. Ми вирішили не святкувати, а відкласти торжество на вихідні, думали поїхати сім’єю на природу. Та й чоловік прийшов з роботи втомлений і відразу ліг спати. В цей час на його телефон прийшло повідомлення: «Я закохуюся в тебе все більше і більше».

Не відреагувати на нього я не могла. Всю ніч я не спала. Зранку показала чоловікові повідомлення і  запитала, що це значить. У відповідь я почула: «Ти все неправильно зрозуміла, це просто жарт, колега по роботі». Заспокоїв трохи, він пішов на роботу, а я намагалася про це не думати. А потім знову я поїхала до мами. Мамі стало легше, і у мене невеликий перепочинок. Коли я повернулася додому, дівчина сама вийшла на зв’язок зі мною і написала тепер уже мені: «Так, я люблю вашого чоловіка, у нас з ним давно стосунки».

Цього разу я вже була налаштовна рішуче. Кажу чоловікові, щоб ішов, але він почав усе заперечувати, каже: «Ти що, у мене нічого не було. Ти маєш вірити мені, а не їй». Показую написане. Мовчить. Потім видає: «Ми тепер просто друзі. Я люблю тільки тебе і завжди любив».

Чоловік брехав прямо у вічі. Я сказала, що так чинять тільки боягузи і щоб він ішов до неї. Але він не пішов. Їй було 25. Чоловік метався, але не пішов.

Ні, я не тримала його. Мені було вже не до того. Мамі стало гірше, я знову поїхала до неї. З зрадою чоловіка і з сином. Не можу на нього дивитися, але тримає син. Він намагається налагодити відносини, просить все забути і жити далі. А я не впевнена, що хочу жити із зрадником.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

facebook