fbpx
Життєві історії
На початку вересня до мене звернулася невістка з проханням про допомогу. Марина сказала, що їй пропонують роботу, просила, щоб я побула з онуком

Син одружився п’ять років тому, з невісткою Мариною вони взяли двокімнатну квартиру в кредит, хоча я їм говорила, що спочатку можна було б і однокімнатною обійтися. Мені їм нічим допомогти, я пенсіонерка, та й донька у мене є, вона ще студентка. Та й свати у придбанні квартири теж не брали участі.

Батько Марини працює на заводі, мама домогосподарка, живе їхня сім’я скромно. У них четверо дітей. Марина якось зізналася, що її рідна сестра Люба розлучилася і має багато кредитів, віддавати їх їй допомагав батько.

– Добре хоч Марина з чоловіком непогано живуть, – сказала мені сваха, – а я з чоловіком розлучатися буду.

Я була здивована, сватам по 50 років, а вони надумали розлучатися. Сват пішов до значно молодшої за себе жінки з двома дітьми, частку свою в квартирі підписав на онука, речі зібрав і помахав ручкою. Тут сваха з Любою заметушилися: жити як? Напевно, Люба сподівалася, що сестра їй допоможе.

На початку вересня до мене звернулася невістка з проханням про допомогу.

– Даремно ми, мамо, Вас тоді не послухали, – каже. – Нам і справді важко виплачувати нашу квартиру.

Невістка сказала, що їй пропонують роботу, просила, щоб я побула з онуком. Я не була в захваті від цієї ідеї, але погодилася з умовою, що сидітиму з онуком на своїй території. Водити онука до мене відносно недалеко, Марина навіть приносила щось із приготовленого: лише сиди, бабусю. Вранці внука вдома погодує, в обід я йому супу наллю, булка, кефір, це все у нас є. Погодую потім тим, що невістка принесла, із цим проблем не було. Важко? Ще й як. І погуляти з ним, і позайматися, і погратись, але я сиділа заради сина. Щоб йому було легше.

А нещодавно я дізналася, що сваха впросила Марину допомогти сестрі її кредити виплатити. Тобто, мій син, як і раніше працює в дві зміни, я з онуком сиджу, а невістка гроші заробляє і сестрі віддає?

– Добре вона, сестру свою любить, а ти що? – питаю сина. – Вам гроші не потрібні? Ой, не треба мені про бідну Любу розповідати. А мене не шкода? Я з дитиною сиджу, думаючи, що я допомагаю вам, а не Любі!

– Ну не все ж таки я Любі віддавала, – оправдовується Марина, – і нам з Віктором щось залишається.

Не хочу я влізати в їхню математику, але і сидіти з внуком теж не буду. Якби це для сина і невістки, я б з радістю погодилася, а так ні, нехай самі якось.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page