fbpx

На початку травня телефонує мені сваха, і каже, мовляв, приїжджайте в гості, у її чоловіка ювілей, заодно і разом посвяткуємо. Ми поклали в конверт 100 доларів, і поїхали. Свати нам виділили гарний номер в одному з своїх котеджів. А ввечері сваха накрила стіл і ми посиділи в тісному сімейному колі. Зранку ми прокинулися, а сваха нам сніданок не пропонує. Ми трохи почекали, а потім я стала питати її, що нам можна поїсти. І тут вона мене ошелешила, що у них в котеджі є платні сніданки, і ми можемо щось вибрати собі. І тут ми зрозуміли, що нам і за котедж треба платити

Я знала, що люди бувають різними, і вважала, що мене вже нічим не здивуєш, але моїм сватам це вдалося. Запросили вони нас, нарешті, до себе в гості, і так прийняли, що не знаю, що і сказати.

Наші діти одружилися ще 4 роки тому. Ми з чоловіком давно купили квартиру нашій єдиній доньці, і подарували їй це житло на весілля.

Свати наші теж не бідні люди, вони живуть в гарному курортному селищі, мають крім свого будинку ще два котеджі, які вони здають за гроші.

Своєму синові свати поки-що нічого не дали, але вони наголошують на тому, що син у них один, тому з часом все їхнє майно йому і перейде.

Живуть вони в іншій області, тому ми у них ніколи не були. Свати обіцяли, що нас покличуть, але якось все відкладалася наша поїздка.

А ось ми з чоловіком їх не раз до себе кликали. У нас є невелика, але дуже гарно облаштована дача, і ми туди сватів запрошували кілька разів. Я так хвилювалася перед їхнім приїздом, бігала, столи накривала, шашлики смажили щовечора, бо хотілося, щоб сватам у нас сподобалося. Ще й подарунків я завжди багато купувала, щоб вони від нас з пустими руками не їхали.

Коли у нас народився внук, на хрестини ми замовили ресторан, а коли нам принесли рахунок, я була впевнена, що свати нам запропонують половину суми оплатити. Але вони зробили вигляд, що це їх не стосується – посиділи як звичайні гості, подарували тисячу гривень, і на тому все. А нам з чоловіком довелося всі витрати самим оплатити.

Тоді ми були злегка ошелешені поведінкою сватів, але потім все призабулося. А на початку травня телефонує мені сваха, і каже, мовляв, приїжджайте в гості, у її чоловіка ювілей, заодно і разом посвяткуємо.

Ми поклали в конверт 100 доларів, і поїхали. Свати нам виділили гарний номер в одному з своїх котеджів. А ввечері сваха накрила стіл і ми посиділи в тісному сімейному колі. Якщо чесно, то стіл був накритий скромненько, але ми собі подумали, що зараз час такий, що не до святкувань. Одним словом, посиділи, поговорили, і добре.

Зранку ми прокинулися, а сваха нам сніданок не пропонує. Ми трохи почекали, а потім я стала питати її, що нам можна поїсти. І тут вона мене ошелешила, що у них в котеджі є платні сніданки, і ми можемо щось вибрати собі.

І тут ми зрозуміли, що нам і за котедж треба платити, але ще сподівалися, що можливо нам здалося, адже нас запросили у гості.

Пробули ми у сватів три дні, і вони таки виставили нам рахунок, щоправда, зробили невелику знижку. Я коли свасі ці гроші дала, то зареклася, що ноги моєї у них більше не буде. А вони поводили себе так, наче нічого і не сталося.

Дітям я про це нічого не сказала, не хочу їх в це втягувати, навіщо псувати їхні стосунки. А от про сватів в мене дуже думка змінилася. Як можна було нас один раз в гості до себе запросити і гроші за це взяти? Це в мене в голові не вкладається.

От як мені зараз після цього, що сталося, вибудовувати стосунки з сватами? Якщо чесно, то у мене немає жодного бажання з ними спілкуватися.

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page