fbpx
Життєві історії
На початку серпня у мене був день народження. Я була дуже здивована тим, що брат зателефонував мені і сказав, що приїде до мене разом з мамою. Але справжню причину я зрозуміла дещо пізніше – брат вирішив продати мамин будинок, тому і вирішив, що тепер мама має жити у мене

Відколи я вийшла заміж і переїхала в інше місто, я практично не спілкувалася з своїм братом. Причин на це було декілька, але основною причиною була його дружина, яка прийшла в дім нашої матері і відразу почала встановлювати там свої порядки. Дійшло до того, що вони переконали маму, що наш будинок треба віддати братові, а мені там нічого не належить.

Після цього, я обмежила спілкування з братом і зовицею. До мами телефонувала по кілька разів на місяць. Зрідка я приїжджала до неї, а вона до мене. Коли у мене було грошенят побільше, таємно відправляла мамі, щоб брат не дізнався. Він же навіть пенсію у неї забирав.

На початку серпня у мене був день народження. Я була дуже здивована тим, що брат зателефонував мені і сказав, що приїде до мене разом з мамою. Але справжню причину я зрозуміла дещо пізніше.

– Ти ж зазвичай про себе тільки думаєш, – з подивом запитала я брата, – що це з тобою?  І сам приїхав, і маму вирішив до нас в гості на своїй машині за шістсот кілометрів привезти…

– А ти рідко коли про матір дбаєш, а адже вона вже старенька, – відповів мені брат. – От ми з дружиною порадилися і вирішили поміняти життя – хочу мамин будинок продати і тобі частину грошей дати, а вона у вас поки поживе. Ми з дружиною перебираємося на південь – до моря. Уже й квартирку пригледіли собі на узбережжі.

Я була ошелешена. Ми з чоловіком і двома дітьми живемо в двокімнатній квартирі. Я просто не уявляю, куди помістити маму. Я запитала у брата:

–Як мама тепер з нами буде жити, у нас і так двоє дітей, ​​маму куди, на кухню, чи що? Це ти до такого додумався або невістка надоумила?

– Зізнаюся чесно, – виправдовується Іван, – дружина моя ідею підкинула таку, ну я подумав, а чому б і ні, і так ми за мамою майже п’ятнадцять років доглядали. А зараз у неї проблеми зі здоров’ям почалися, виходить вона з дому рідко, їй зараз постійний догляд потрібен. Потрібно і за продуктами з’їздити для неї, побутові речі різні купувати. А так якщо ми поїдемо, а вона одна залишиться, не зможе вона так прожити. Я тому до тебе і повіз – тепер твоя черга, сестричко, матір доглядати. Я ж сказав, тобі частину грошей з продажу її будинку віддам.

– Так що мені гроші ці? – обурилася я, – що я на них, квартиру свою розширю, чи кімнату ще докуплю? Про матір я звичайно подбаю, доведеться в свою кімнату її пустити жити. А ти братику, скажи по простому, що просто позбутися захотів від мами – набридло тобі за нею доглядати, ось і привіз до мене її.

А що за невістку я скажу, так це те, що це справжнісінька зрада по відношенню до свекрухи з її боку. Адже вона вас тоді пожити до себе пустила, коли ви тільки одружилися, прихистила, кімнату вам виділила, хоча вже дорослі були – самі могли себе забезпечити. Ось так ти їй відплатив…

Одним словом, тепер мама живе у нас. Брат продав її будинок і, звичайно, нам нічого не віддав, сказав, що можливо пізніше, коли обживеться на новому місці. Але я вже йому не вірю.

Фото ілюстративне – pinterest.

facebook