У мене є старша сестра Віра. Їй в житті, можна сказати, пощастило. Вони з чоловіком живуть дуже добре. У чоловіка ще до весілля була своя квартира, потім вже разом вони купили заміський будинок, відпочивати літають.
Я розлучена, сама виховую сина. З роботою у мене проблеми, часто доводиться йти на лікарняні. Чоловік платить мінімальні аліменти і більше нічим не допомагає. Віра добре знає про мою ситуацію, але бодай хоч раз грошей запропонувала!
Сестра з чоловіком працюють, у них теж є дитина, дівчинка, якій 9 років. За донькою кілька років наглядала свекруха Віри, тепер уже найняли жінку, яка забирає дівчинку зі школи, возить на гуртки, робить з нею уроки, адже батьки до пізнього вечора пропадають на роботах.
Щоправда, Віра дає, коли попросиш, а могла б і сама здогадатися, що нам треба. Спілкуватися з нами у неї немає бажання.
– Та мені з власною дочкою поспілкуватися ніколи, – відповідає Віра, – у мене дочка то під опікою свекрухи була, тепер няню найняли.
Віра без питань видає матері чи мені гроші, але лише тоді, коли ми починаємо наполегливо просити.
– Ти, прямо, як від серця відриваєш, так важко розлучаєшся з грошима! Адже це для твого рідного племінника! Маєш можливість, значить, сестрі допомагати треба! – каже Вірі мама.
І це дуже її зачіпає. Вона каже, що гроші їй з неба не падають. А те, що вона відпочивати літає – так на свої ж. Має право!
На початку осені у мами зламалася пральна машина, вона до сестри звернулася, щоб та допомогла. Віра купила нову, але аж через місяць, бо сказала, що вони з чоловіком купили нове авто, от і витратилися. Я не розумію, навіщо їм друга машина взагалі?
А минулого тижня мені було потрібно купити дитині зимові речі, бо він вже з усього виріс. Спочатку я зателефонувала колишньому чоловікові, але він відмовив, сказав, що прийдуть офіційні аліменти, і я зможу їх витратити. Але ж це такий мізер! Потім я звернулася до колишньої свекрухи, вона спочатку пообіцяла, що дасть тисячу гривень, а потім перетелефонувала і відмовила, бо у неї є борги по комуналці, які потрібно сплатити.
Мені нічого не залишалося, як знову просити гроші у сестри. Віра перерахувала мені на карточку три тисячі гривень, але навіть не знайшла часу поговорити зі мною по телефону. У мене склалося враження, що сестра не хоче зі мною спілкуватися. Прикро, що Віра, маючи можливість мені допомогти, постійно чекає, що я маю її попросити, невже самій складно здогадатися, що можна мені щось підкинути?
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
