В свій час моя рідна сестра дуже вдало вийшла заміж, і після цього її як підмінили – спочатку вона дуже неохоче з нами спілкувалася, а потім взагалі перестала.
Христина завжди була зарозумілою і впевненою в собі, вона постійно нам говорила, що не вийде заміж за будь-кого. І що найцікавіше, вона таки дочекалася свого принца.
Її чоловік має власний бізнес, в якому зараз працює також і сестра. Грошей у них багато, але я не заздрю, я швидше рада за неї.
Живуть вони у власному великому заміському будинку, мають два автомобілі.
Сестра заміжня вже 15 років, і за весь цей час я жодного разу не звернулася до неї за допомогою, намагалася з усім справлятися сама, хоч інколи це було дуже непросто.
Христина завжди вважала, що відмовившись від своєї частки в батьківському будинку вона і так зробила багато, тому тепер вона нам нічого не винна.
Так, справді, батьки склали заповіт на мене, тому що я з ними живу. Будинок був старий, ми з чоловіком абсолютно все в ньому перебудували, батьки самі це б ніколи не подужали.
Мій чоловік трохи їздив на заробітки в Польщу, та й все вміє сам робити також, тому роботи вдома зроблено дуже багато нашими руками.
І як би нам при цьому всьому не було важко, ми жодного разу нічого не просили у Христини.
Мені не за себе, мені за батьків було образливо, сестра їх навіть з днем народження ніколи не вітала.
Зате мама з татом заздалегідь готувалися до її дня народження і до днів народження онуків, дітей Христини. Адже сестра робила свята в ресторані, і в конверт завжди треба було поставити чималу суму.
Одним словом, так тривало багато років, і ми вже майже звиклися з цим. Але на початку лютого у мене виникла така ситуація, що мені терміново були потрібні гроші.
Я звернулася до всіх знайомих, але ніхто мені не допоміг, бо просто всі зараз терплять фінансові труднощі.
Тоді я вперше в житті звернулася до сестри по допомогу, просила, щоб вона позичила мені 200 євро. Для Христини і її чоловіка це просто смішні гроші.
Сестра мене вислухала і сказала приїхати до неї ввечері. А вдома вона витягла білий аркуш паперу, щоб я написала розписку, в якій мала вказати позичену суму, плюс 40% – таку плату за свої послуги захотіла Христина.
Я в неї гроші не взяла, на наступний день пішла в банк і оформила позику під значно нижчий відсоток.
Мене обурило ставлення сестри. Як так можна? Що з нею відбувається?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.