fbpx

На початку лютого до мене прийшла рідна сестра, просила позичити їй 4 тисячі гривень. Гроші у мене були, але я їй відмовила. На наступний день у мене була наша мама, яка стала мене картати і говорити, що рідним в такій справі відмовляти не можна

Уже більше тижня я маю проблему, і не знаю, чи правильно я вчинила.

На початку лютого до мене прийшла рідна сестра, просила позичити їй 4 тисячі гривень. Гроші у мене були, але я їй відмовила.

Через це я стала поганою і для мами, і для сестри, мама взагалі заявила, що не очікувала від мене такого.

У мене є молодша сестра Віра. Мені 36 років, сестрі 31. Я заміжня, у мене чоловік і двоє дітей.

Віра теж була заміжня, але два роки тому вона розлучилася з своїм чоловіком і тепер через це всі її шкодують.

Я зараз живу доволі непогано, але нам ніхто нічого не давав, ми з чоловіком усього досягали самі.

Після весілля ми знімали житло, потім разом поїхали на заробітки за кодон, а коли повернулися – купили квартиру.

Один за одним у нас народилися діти.

Ми разом відкрили невеликий продуктовий магазин, який приносить нам певний дохід.

Живемо ми непогано, можна сказати – в достатку. А от у моєї сестри все навпаки.

Віра університет не закінчила, її виключили за неуспішність після третього курсу, на цьому її навчання припинилося.

З роботою у неї теж не склалося, за весь час довше, ніж на два місяці, вона ніде не затримувалася – їй завжди щось не подобається, все не підходить.

Весь цей час жила з мамою, яка її практично утримувала.

Сестра вийшла заміж 5 років тому, але через два роки спільного життя розлучилася.

Знову повернулася до мами і «шукає» роботу.

Періодично вона має якісь підробітки, але це смішні гроші, яких їй ні на що не вистачає.

Я не раз пропонувала сестрі допомогти мені в магазині, чи посидіти з дітьми, але вона постійно відмовляється, каже, що у неї немає на це часу.

Зате вона завжди знаходить час для того, щоб прийти до нас коли їй треба грошей.

Я ніколи не скупилася, завжди допомагала сестрі фінансово, бо бачила, що у неї фінансові труднощі.

Також Віра взяла собі за звичку приходити до мене і зичити мій одяг. Це дуже не подобається моєму чоловікові.

Тому що те, що вона «зичить», до мене уже не повертається, а це і верхній одяг, і взуття, і сумочки, і навіть косметика.

Я спочатку думала так – якщо у мене є більше, то чому б і не поділитися! Це ж рідна сестра, не чужа людина!

Але коли я нарешті усвідомила, що Віра не збирається йти працювати, у мене пропало будь-яке бажання їй допомагати.

На початку цього місяця сестра прийшла до мене, хотіла позичити 4 тисячі гривень, вона була впевнена, що я знову їй не відмовлю.

Але цього разу я вирішила нічого їй не давати. Бо так вона постаріється і нічого не зрозуміє.

Віра на це не сподівалася, тому дуже образилася. І мамі на мене поскаржилася.

Вранці на наступний день у мене вдома була наша мама, і сказала мені в докір, що так не робиться, рідним треба допомагати.

Мама ще вірить у світле майбутнє Віри, що вона знайде роботу і почне заробляти, але я сумніваюся.

Навіщо сестрі заробляти, якщо у неї є я і мама, які поки їй ні в чому не відмовляли?

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page