Дванадцять років тому я стала вдовою, у нас з чоловіком було двоє дітей. Сини на той час вже були дорослими, і вже навіть одружилися, але всі ми жили доволі бідно.
Старший син пішов жити до дружини, але яке то життя разом з тещею і тестем, коли ти сам собі не господар? Варіант не найкращий, але вибору у них не було.
Молодший син навпаки привів невістку додому. Дівчина вона хороша, працьовита. Жили ми в нашій старій хаті, яка дісталася мені від мого діда, так що розкошами у нас і не пахло.
Тоді я і надумала їхати на заробітки, у нас тоді пів села вже виїхало за кордон. Мій молодший син шустрий, він швидко знайшов жінку з нашого села, яка вже кілька років в Італії, і попросив, щоб вона мені допомогла і з переїздом, і з роботою.
Їхати на заробітки мені не дуже хотілося, бо було трохи страшно. Але сусідка справді мене в Римі зустріла, з роботою допомогла, так що я швидко призвичаїлася до нового життя.
За десять років, які я пропрацювала в Італії, я заробила чимало. Але все зароблене відправляла дітям додому. Старший син нарешті з’їхав від тещі з тестем, я допомогла йому з першим внеском на квартиру, і досі допомагаю виплачувати кредит, там залишилося вже небагато.
А молодший став відбудовувати наш будинок, вже основні справи зробив, але залишилося все по дрібницях доробити.
Обидва сини у мене господарі, всі гроші у справу вклали, жодної копійки просто так не витратили.
На початку листопада у мене був день народження, який я не просвяткувала, а проплакала. Ні, діти мене вітали, але тепер я вже зрозуміла, що гріш ціна їхнім словам, бо своє справжнє ставлення до мене вони показали, коли я натякнула, що вже втомилася працювати і хочу додому.
Старший син мені нагадав, що якщо я приїду, то хто буде його кредит сплачувати, а молодший взагалі сказав – куди Ви, мамо, приїдете, якщо будинок ще недобудований. Виявляється, вони для мене навіть окрему кімнату не передбачили.
На ювілей мені подзвонили і сини, і невістки, всі розповідали, як вони мене люблять. Але тепер я розумію, що люблять діти не мене, а мої гроші.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- Тітка Галя була ще тa плiткарка, обмoвляла уciх у сeлі. Добрі новини її не цікавили, дуже любила людям кicтки мuти. Оcь як пpoвчила її мудра сycідка
- – Невістка мені попалася лінива, син все намагався її перевиховати, але це не допомагало. – Як до них не прийдеш, у них вдома бардак, дитина печиво їсть і мультики дивиться, а Катя в інтернеті, – зітхала Валентина Петрівна. – Я закочувала рукави і мовчки починала допомагати: бруд хоча б зверху розгребу, посуд помию, дитині кашу зварю, гуляти виведу. Прийдемо через дві години – а Катя все так і сидить в тій же позі, носом в телефон! А нещодавно заявила, що дитина взагалі не наша
- «Я відмовляюся від своєї дочки. Претензій щодо її удoчеріння не матиму». Далі стояв підпис. Ось таку заяву написала кілька років тому проста сiльська дівчина. «Якщо бoїтeся сopoму – не приїжджайте, не тpaвмyйте своєї дитини. Сopoм гpaбувати, а дітей нapoджyвати – щастя. Мені, на жаль, їх Бог не дав», – цeй лист кpaдькома написала господиня і відправила у сeло батькам
- Мені 67 років, і я все життя допомагала дочці, бо сподівалася, що саме вона догляне мене в старості. Але днями дочка моя мене дуже засмутила. Вона хоче, щоб свою двокімнатну квартиру я переписала лише на неї. Тетяна вважає, що їй потрібніше, ніж брату
- Приготуйте зараз, щоб до Нового року пригостити ароматним і смачним напоєм – Оранчелло!