Дванадцять років тому я стала вдовою, у нас з чоловіком було двоє дітей. Сини на той час вже були дорослими, і вже навіть одружилися, але всі ми жили доволі бідно.
Старший син пішов жити до дружини, але яке то життя разом з тещею і тестем, коли ти сам собі не господар? Варіант не найкращий, але вибору у них не було.
Молодший син навпаки привів невістку додому. Дівчина вона хороша, працьовита. Жили ми в нашій старій хаті, яка дісталася мені від мого діда, так що розкошами у нас і не пахло.
Тоді я і надумала їхати на заробітки, у нас тоді пів села вже виїхало за кордон. Мій молодший син шустрий, він швидко знайшов жінку з нашого села, яка вже кілька років в Італії, і попросив, щоб вона мені допомогла і з переїздом, і з роботою.
Їхати на заробітки мені не дуже хотілося, бо було трохи страшно. Але сусідка справді мене в Римі зустріла, з роботою допомогла, так що я швидко призвичаїлася до нового життя.
За десять років, які я пропрацювала в Італії, я заробила чимало. Але все зароблене відправляла дітям додому. Старший син нарешті з’їхав від тещі з тестем, я допомогла йому з першим внеском на квартиру, і досі допомагаю виплачувати кредит, там залишилося вже небагато.
А молодший став відбудовувати наш будинок, вже основні справи зробив, але залишилося все по дрібницях доробити.
Обидва сини у мене господарі, всі гроші у справу вклали, жодної копійки просто так не витратили.
На початку листопада у мене був день народження, який я не просвяткувала, а проплакала. Ні, діти мене вітали, але тепер я вже зрозуміла, що гріш ціна їхнім словам, бо своє справжнє ставлення до мене вони показали, коли я натякнула, що вже втомилася працювати і хочу додому.
Старший син мені нагадав, що якщо я приїду, то хто буде його кредит сплачувати, а молодший взагалі сказав – куди Ви, мамо, приїдете, якщо будинок ще недобудований. Виявляється, вони для мене навіть окрему кімнату не передбачили.
На ювілей мені подзвонили і сини, і невістки, всі розповідали, як вони мене люблять. Але тепер я розумію, що люблять діти не мене, а мої гроші.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- В неділю ми були у свекрів, непогано посиділи. Мені навіть на мить здалося, що свекруха і справді змінилася. Ми подякували, і пішли додому. Але вже біля машини я зрозуміла, що забула у них телефон, тому чоловік залишився, а я повернулася. Мені довелося почути розмову свекрухи з свекром, і я знову почула про себе багато неприємних речей. Першою моєю реакцією було щось їй відповісти, але потім я передумала
- В минулому році у мене був ювілей, 60 років. Прийшла мене привітати донька з зятем, принесли гарний подарунок – вишивану сорочку, яку я давно хотіла. А потім донька сказала, що нам поговорити треба. Я не відразу зрозуміла, про що буде йти мова, але донька пояснила, що хоче, щоб ми жили всі разом, тобто, щоб я переїжджала до них. Я погодилася, але дуже швидко про це пошкодувала
- Моя мама дуже любить моїх дітей, і гроші їм дає часто і солодощі купує. А от дітей мого брата, сина свого, недолюблює. На великі свята ми з сім’єю їздимо до батьків, я кажу мамі, що так не гарно, що треба їй і тим онукам допомагати. Та вона так не любить невістку, що навіть дивитися не хоче на дітей
- Про свою сестру я згадала, аж коли вийшла на пенсію. У мене ні чоловіка. ні дітей немає, правда є гроші і трохи майна. Лише зараз відчула, що залишилася сама на старості років, але я вважаю, що мене племінники мої повинні доглядати, діти моєї рідної сестри Ганни
- 3 роки тому я вийшла заміж. Ми з чоловіком живемо окремо. Тато з мачухою допомагають нам в усьому. Але я не можу забути той день, коли рідна мати прийшла до мене, а я була до неї холодна