І я, і чоловік, ми обоє з небагатих сімей. Познайомилися ми ще в університеті, почали зустрічатися, потім разом влаштувалися на фірму. Почали непогано заробляти. За три роки ми самі собі купили квартиру, однокімнатну, правда, але свою. Зробили в ній сучасний ремонт. Тепер у нас є своє гніздечко.
В планах у нас купити більшу квартиру, потім автомобіль. Ми щороку їздимо відпочивати за кордон, я вважаю, що якісний відпочинок нам дуже потрібний. А от наш достаток і наше матеріальне благополуччя не зовсім тішить наших родичів. Мої мама і тато якось спокійно до цього відносяться, тільки періодично нас картають, що ми необдумано витрачаємо гроші, купуючи дорогі речі. І все, більше від них зауважень нема.
Зазвичай нам заздрять родичі чоловіка. На початку липня у мене був день народження. Ми покликали в гості найрідніших людей – моїх батьків і батьків мого чоловіка. Мої мама з татом принесли в конверті 500 гривень, я не хотіла їх брати, але вони наполягли. Свекри прийшли з букетом троянд, яких нарвали у себе в саду. Все, це був весь їхній подарунок.
Чоловік же подарував мені дорогі сережки, знав, що я давно таких хотіла. Вручив мені Артем подарунок при всіх гостях, я відразу сережки і приміряла.
А його мама мені каже покажи, я зняла… Вона на себе начепила і каже ой як красиво виглядає, і набралася нахабства сказати – подаруй їх мені.
Чоловік негайно втрутився, пояснивши мамі, що це мої сережки, мій подарунок! Знімала сережки свекруха неохоче, і вже до кінця свята сиділа за столом з поганим настроєм. Вона вирішила, що має право ось так просто захотіти забрати у мене подарунок.
Сестра у мого чоловіка така ж, як і її мати, вона незаміжня, тому постійно просить мого чоловіка, щоб він купив їй то шубу, то ще щось дороге!
Я, в принципі, не проти, щоб чоловік допомагав родичам, але це вже занадто. Свекруха рахує кожну нашу копійку, при чому так, щоб і їй ще щось дісталося. А все тому, що ми багато заробляємо.
Я не розумію таких людей – чому б їм просто не радіти з того, що діти у них нічого не просять і самі на себе заробляють і батькам по можливості допомагають.
Сережки, звичайно, я не віддала свекрусі і після моєї відмови вона перестала зі мною спілкуватися і розповідає всім що я жадібна. А нещодавно ми з чоловіком повернулися з відпочинку, так тепер нова історія – ми самі відпочиваємо, а про маму не подумали.
Я вважаю все це неправильно. У кожного своя доля і ми багато працюємо для того, щоб у нас щось було.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
