Я на морі не була вже років десять, все якось не складається – то грошей немає, то відпустку влітку не дають. А цього року я змогла піти у відпуск в липні, ще й відпускні отримала хороші, от і надумала я їхати на відпочинок. Ми з чоловіком розглядали навіть закордонні курорти, хоча розуміли, що це буде значно дорожче.
А тут моя двоюрідна сестра Юля телефонує. Вона 20 років тому вийшла заміж, переїхала на Південь, вони з чоловіком живуть недалеко від моря. Вона відразу сказала, що навіть чути не хоче відмови – вони чекають нас у себе. Ми все попередньо обговорили, домовилися, що ми приїдемо на два тижні.
Мені спочатку було незручно, але Юля наполягала. Зібрали ми валізи і поїхали. Купили ми сестрі і її родичам сувеніри, нас гарно зустріли. А потім почалося щось незрозуміле.
Наш день проходив так: я вранці вставала рано і готувала сніданок. Юля і її сім’я мали звичку пізно лягати і прокидатися до обіду. У холодильнику вранці міг чекати неприємний сюрприз у вигляді з’їдених господарями продуктів. Причому, хазяйські продукти брати не можна було, а ось вони цілком могли з’їсти все, що їм сподобалося. Після їжі треба помити посуд, це теж робила я.
Вдень на море або на прогулянку. Потім – готувати обід на всіх і знову посуд. Увечері – вечеря і знову посуд.
Ніхто з членів сім’ї Юлі навіть не пропонував допомогу. Обурюватися з приводу того, що мені не допомагають я не могла, оскільки було незручно: адже з нас не брали грошей за проживання.
Сказати, що відпочинок не вдався, це нічого не сказати. Поїхала я додому дуже розчарована, крім першого вечора Юля більше не знайшла часу на спілкування, хоч і жили ми в одній квартирі.
Поки ми ходили на море, я знайшла відпочиваючих і запитала, скільки вони платять у цьому курортному містечку за квартири. Потім відрахувала необхідну суму і залишила в тумбочці в кімнаті. А коли ми вже поверталися додому, я зателефонувала сестрі, подякувала за все і сказала про гроші.
Напевно цей факт якось вплинув на Юлю, і вона таки зрозуміла, що не зовсім гарно нас прийняла у себе. Вона сказала, що поверне нам гроші, але я відповіла, що цей факт не обговорюється.
В той вечір ми довго говорили з сестрою, згадували наше дитинство. І зрозуміли одне, щось зараз з нами не так. Нам усім потрібно більше уваги, любові і турботи. Але дуже часто ми про це забуваємо.
Тепер я розумію, що краще б ми поїхали в готель, було б і дешевше, і спокійніше.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
