fbpx
Життєві історії
На початку літа Софії подзвонила сестра: – Софіє, мамі потрібно пральну машину нову купити, вона руками весь одяг пере. З тебе половина. Після цього Софія взяла кредит. Потім Ольга сказала, що батькам потрібно ремонт зробити в квартирі, бо лінолеум протерся, шпалери вицвіли, вікна поміняти, бо вітер в хаті гуляє. Софія і рада б допомогти батькам, але за душею ні копійки немає. Коли всі йдуть на обід на роботі, Софія каже, що не голодна, а сама дістає з сумки кусок хліба і п’є з чаєм, щоб ніхто не бачив. Але сестрі цього не зрозуміти

– В кінці серпня нас на роботі попередили, що зарплата в цьому місяці буде на тиждень пізніше. Взагалі-то нам скаржитися нема на що: скільки я тут працюю, ніколи гроші не затримували нам, платили завжди всю зарплату до копійки вчасно, а найчастіше так і раніше на пару днів. Ну, і привчили нас до хорошого. Дивлюся, колега моя, Софія, сидить, мало не плаче. Де тепер гроші брати, каже, мені кредити треба сплатити до п’ятого числа. П’ятого вересня вже маю внести черговий платіж.

З цієї Софією Мілана просиділа в одному кабінеті останні чотири роки, і, звичайно, жінки розмовляли не тільки про роботу, і повністю в курсі проблем і особистому житті один одного. Так склалося життя у колежанки, що Софія вже давним-давно розлучена, виховує доньку одинадцяти років, орендує квартиру в спальному районі і з великими труднощами зводить кінці. З фінансами у неї завжди останнім часом дуже складно.

Колишній чоловік виховувати дитину абсолютно не допомагає. Спочатку ще платив якісь копійчані аліменти, а зараз і їх немає. Колишній не працює, накопичує борг, який навряд чи коли-небудь виплатить своїй колишній дружині, до дитини йому зараз діла взагалі немає.

– Я їй кажу – Софіє, ти мене, звичайно, вибач, але як ти примудрився в твоїй ситуації ще і кредитів набрати стільки? А вона мені – так я, каже, гроші беру не для себе самої, а для своїх батьків.

У Софії є старша сестра, Ольга. Вона заміжня, у них двоє дітей, і матеріальна ситуація в її родині куди більш благополучна, ніж у її рідної сестри. Ольга та її чоловік обоє працюють, отримують хороші зарплати. Правда, виплачують кредит на велику трикімнатну квартиру, але далеко не з останніх сил. Одягаються, взуваються дорого та модно, пару раз на рік обов’язково їздять у відпустки всією сім’єю, недавно машину змінили на нову і недешеву.

– Софіє, батькам потрібно нормальну пральну машину нарешті купити, – дзвонить сестра. – Ти бачила, яка в мами машинка? Сором-ганьба, таких давно вже ні у кого немає. У тебе он на орендованій квартирі і то краща набагато, а у неї – якась каструля з моторчиком. Загалом, я тут подивилася ціни зараз на сайті, більш-менш хороший варіант знайшла, ось дивись, посилання тобі відправляю. Беремо? З тебе половина, 4 тисячі гривень, доставка у них безкоштовно, а з підключенням, добре вже, розберуся сама, можливо, чоловіка попрошу.

До бюджету Софії такі покупки абсолютно не вписуються, ні з підключенням, ні без. Іноді вона намагається заперечувати своїй сестрі, посилаючись на те, що немає грошей у неї зараз, але сестра відразу повертає її на місце:

– Софіє, а у кого зараз є гроші? Усім важко. Ти думаєш, у мене мільйони, так? У нас з Мишком кредит взагалі-то, і дітей більше, ніж у тебе. І Мишковим батькам ми теж допомагаємо, так що не треба тут оцих нарікань на важке та непросте життя. Совість треба мати! Мати підковдри практично в мисті старій пере, руками віджимає, це зовсім не справа. Машинку треба їм купити, і це не обговорюється.

Ось так Софія і набрала кредитів, яких зараз на ній висить вже штуки чотири або п’ять. На пралку, на ноутбук для батьків, на приведення в порядок дачного будиночка, на теплицю. Ольга раз у раз придумує щось нову, щоб покращити життям батькам, але Софії це все вдається дуже важко:

– Це і твої батьки теж, прошу про це пам’ятати! Тому половина грошей з тебе!

Самі по собі кредити невеликі і виплати їх цілком можна, але коли їх кілька, в результаті по ним в місяць набирається велика сума для бюджету Софії, яка сама платить за оренду квартири і виховує доньку.

Причому, самі батьки нічого не просять і не вимагають, мама, навпаки, кожен раз свариться – що ви таке придумали, мовляв, навіщо купили, зовсім нерозумно вчинили, це ж дорого, забирайте, я це не прийму від вас. Але сестри її втішають, що зовсім недорого, до того ж необхідно, у всіх давно є, і взагалі, це подарунок на Новий рік, день народження, Восьме березня або там день літньої людини, неважливо.

Подарунок на свято батьки приймають і гаряче дякують.

– Ось бачиш, мама наша пере в хорошій пральній машині, зовсім інша справа, каже, не те, що в старій, – дзвонить Софії сестра. – Добре, що купили. А то б вони так в своєму старому кориті і полоскалися.

А недавно Ольга вирішила, що батькам просто необхідний ремонт квартири.

– Замінимо їм старі вікна! – загинає пальці сестра. – Поставимо сучасні, пластикові, батьки у нас у всьому будинку мало не одні зі старими рамами, вікна заклеюють на зиму і це вже в 21 столітті. З підлогою треба щось робити, плиту нову купити, кухню відразу замовимо, труби поміняємо всюди. Ну і по дрібниці – стелі побілені, шпалери нові поклеїти, це недорого. Скинемося поки тисяч по 25. А там видно буде, що далі робити.

У квартирі батьків дійсно ремонту не було вже дуже давно. Та й взагалі, чи був там хоч раз ремонт? Софія не пам’ятає. Підлога скрипить, лінолеум протерся, шпалери вицвіли, стелі пожовтіли і подекуди навіть облупилися. Плиту треба міняти вже давно, сестра права, і труби теж. Та й з вікнами треба щось вирішувати. А то коли на вулиці сильний вітер, то в хаті тюль гойдається.

Проблема тільки в тому, що зараз грошей у Софії немає зовсім. Зарплати ледь вистачає, щоб виплачувати вже набрані кредити. Дитина постійно просить купити гарний одяг, адже навколо всі хваляться обновками, а вона постійно старенький одяг доношує.

– Я Софії кажу – навіть не думай брати ще один кредит! – розповідає Мілана. – Не слухай сестру. Хоче – нехай робить ремонт, але без тебе! Батьки нічого не просять самі, це цілком ініціатива твоєї Ольги.

Але, можливо, сестра не так вже й неправа? Адже пропонує вона допомогти батькам в якихось базових речах. Мова не йде про розкіш, а тільки про необхідне. Заміна несправної плити, прогнилих підлог, покупка нормальної пральної машини, ремонт вікон, крізь які дме взимку?

Але Мілані дуже шкода Софії, бо вона знає, як їй важко зараз живеться. Коли всі йдуть на обід, Софія каже, що не голодна, а сама дістає з сумки кусок хліба і п’є з чаєм, щоб ніхто не бачив.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

facebook