fbpx
Життєві історії
На початку червня я прийшла до невістки в гості, дивлюся, у неї гора посуду брудного стоїть, таке враження, що весь посуд, який є в домі вже використали і жодної чистої тарілки немає. Закочую рукава свої, стала мити той посуд, нікому нічого ж не говорила. Оксана відразу летить до мене вже на кухню, мовляв, що ви робите, хто вас просив? Не треба! Потім я білизну з машинки дістала, розвішувати почала, щоб вона сохла, так вона мене сама прямо з ванни і вивела. Я, каже, потім сама все зроблю в своєму домі. Я кажу, так давай, я зроблю, мені не важко, тобі ніколи з маленькими дітьми. Ну що ті речі в машинці лежать, киснуть явно не першу годину, та невістка вже дочекатися не може, коли я піду додому. Хоча Оксані важко, але вона не хоче, щоб я приходила до них

– От щиро зізнаюся, що я не раз синові своєму кажу – Юрію, ну якщо я в чомусь неправа, то ти не мовчи, а скажи мені про це відразу! – розповідає Катерина Павлівна. – А він мені: «Мамо, та в усьому ти права, звичайно, що права! Тільки, будь ласка, я тебе дуже прошу, не треба сперечатися з моєю дружиною. Спілкуйся з Оксаною спокійно, не докоряй, не виправляй, не повчай. Заради миру в родині і нормального людського життя, так усім буде спокійніше. Нехай вона робить, як вважає за потрібне, як сама хоче, ти не втручайся вже туди до неї, не повчай її, прошу тебе дуже». Ну, з одного боку, напевно, добре, що він на стороні своєї дружини, значить у них дружня сім’я. Але сумно мені, як матері його рідній, від того, звичайно. Мене попросити поступитися його дружині йому простіше, звичайно, хоча я, за його словами, права в усьому.

Синові Катерини Павлівні, Юркові, 34 роки. Вони з дружиною Оксаною живуть окремо від батьків, виховують своїх двох доньок – п’яти років і кількох місяців від народження.

Катерина Павлівна дуже хотіла б теж брати участь у вихованні своїх рідних онучок, багато років мріяла про це.

Мати Юрка неймовірно любить дітей і відмінно ладнає з малюками своїх подруг та сусідок і з дітьми своїх племінників. Але невістка до дітей її не дуже запрошує, ніби стороняться бабусі, а коли жінка сама проситься провідати їх, видно, що дружині її сина це не дуже подобається, вона проти таких візитів свекрухи, а чому, не зрозуміло.

Все спілкування повинно обов’язково проходити в присутності Оксани. Молода жінка постійно стежить за кожним словом матері свого чоловіка, рухом, поглядом своєї свекрухи. Катерина Павлівна часто вже й сама не знає, що сказати, як сісти, куди подивитися та як крок ступити наступний.

– Кожен подих регламентований дружиною мого сина! – сумно говорить Катерина Павлівна. – Вона сидить буквально за плечем у мене і дивиться, не відводячи погляд, що я буду робити та говорити. Які слова говорити, в які ігри грати, що можна, а що не можна, я вже мовчу про те, що я їсти готую, то й взагалі дітям старається не давати.

Тільки й чую від Оксани – «це моя дитина, я краще знаю, мені вирішувати, як бути з нею і чим її годувати». Так, звісно, я ніколи з нею не сперечаюся з дружиною свого сина, але я ж не роблю нічого поганого для дитини.

Катерина Павлівна регулярно пропонує невістці допомогу, але та кожен раз відмовляється. Треба сказати, Оксану зразковою господинею не назвеш, а тепер, з немовлям і порівняно невеликою ще зовсім старшою дочкою, руки у неї до багато чого в будинку просто не доходять ніколи, бо часу на все не вистачає.

Прийшла я якось до них в гості, дивлюся, у неї гора посуду брудного стоїть величезна, таке враження, що весь посуд, який є в домі вже використали і жодної чистої тарілки в домі немає! – розповідає Катерина Павлівна. – Закочую рукава свої, стала мити той посуд, нікому нічого ж не говорила. Оксана відразу летить до мене вже на кухню, мовляв, що ви робите? Хто вас просив? Не треба! Потім я білизну з машинки дістала, розвішувати почала, щоб вона сохла, так вона мене сама прямо з ванни і вивела. Я, каже, потім сама все зроблю в своєму домі! Я кажу, так давай, я зроблю, мені не важко, тобі ніколи з маленькими дітьми! Ну що ті речі в машинці лежать, киснуть явно не першу годину, а вона мені все одно говорить, що нічого робити їй не потрібно.

Катерина Павлівна пропонувала погуляти зі старшою донькою, поки невістка сиділа вдома з малятком, відвести дівчинку в дитячий театр або зоопарк неподалік, або навпаки, погуляти на вулиці з коляскою, поки мати займеться зі старшою донькою, або підуть кудись відпочивати.

Могла б вона і двох онучок взяти на вулицю, поки Оксана побуде вдома сама, відпочине або займеться якимись справами. На все у відповідь категоричне – ні, не треба, я сама.

– Добре, кажу, йди гуляй, я тоді вдома зможу щось тобі зробити, що ти скажеш, вже ж тобі легше буде. Попрати, попрасувати, приготувати щось поїсти, підлогу протерти, або речі скрізь поскладати. І знову у відповідь категоричне «ні». В результаті йдемо ми на вулицю всі разом, невістка, як завжди, без настрою. Але і там все не складається.

Нещодавно жінки знову посперечалися на рівному місці, якось все зовсім недобре вийшло, Катерина Павлівна аж розплакалася від того.

– Вийшли ми на вулицю з дитиною якось. Я взяла дитячу коляску сама, пішла з нею в сквер, невістка зі старшою донькою залишилася на дитячому майданчику. Через п’ятнадцять хвилин дивлюся – летить, очі великі: «Куди ви поділися, де ви ходите? Де вас носить? Я дзвоню, ви чому не можете відповісти?» У мене телефон якраз тоді в сумці залишився, випадково, а сумка в квартирі залишилася. Ну куди я могла подітися з коляскою? Сквер у нас той маленький, близько біля будинку, я нікуди з нього не йшла. А Оксана так сперечалася зі мною, а я весь час мовчала, навіть не знала, що їй сказати на це. «Так будете чинити ще, взагалі більше дітей не побачите».

Окремий сум – харчування їх сім’ї: що чоловіка, що дітей.

Готувати Оксана любить ще менше, ніж прибирати. І старша дочка їсть строго певний і дуже обмежений набір страв. Пропозиції приготувати внучці щось новеньке і корисне не подобаються Оксані чомусь ніколи: «Не треба, дитина це їсти не буде!» При цьому, коли вони приходять в гості до Катерини Павлівни, то жінці часто вдається вмовити дівчинку спробувати її куховарство, і дитина їсть із задоволенням. Супи, підливки, тефтелі, тушковані овочі, фаршировані млинці – все дівчинка полюбляє прекрасно, всупереч материному «вона це не буде».

– Ну треба ж годувати дитину не тільки одними яйцями та макаронами! – говорить Катерина Павлівна. – Все вона прекрасно їсть у мене. Треба готувати, пропонувати щось нове, смачненьке, дуже корисне та оригінально приготвлене! Харчування має бути різноманітним та корисним для маленької дитини!

У такі моменти Оксана ще більше сердиться на матір свого чоловіка.

– Їй, напевно, хочеться, щоб я зовсім не приходила у їх дім! – зітхає сумно вже немолода свекруха. – Але я приходжу до маленьких дітей. З онуками моїми у мене любов і взаєморозуміння, старша біжить до мене з розпростертими обіймами, не хоче відпускати, коли я збираюся додому. А Галині це не подобається, ну а я що можу вдіяти?

Катерина Павлівна скаржиться синові, але той лише розводить руками на це, він нічого змінювати не зоче, та й не бачить сенсу в цьому.

– Ти, – каже, – мамо, права в усьому, звичайно, але не сперечайся краще з Оксаною, не псуй відносини в нашій сім’ї, поки все добре. Вона мати, нехай робить, як вважає за потрібне. Сама розумієш, що так краще буде для всіх.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – vsn.

You cannot copy content of this page