fbpx
Життєві історії
На початку червня я пішла у відпустку, отримала непогані відпускні, от і надумала купити новий холодильник. Кажу чоловікові, щоб дав половину суми – 10 тисяч гривень, а він мені відповідає, що грошей у нього нема. А тиждень тому я випадково побачила в чоловіковому телефоні його мобільні рахунки. Виявляється, у Руслана є син, хлопчик одинадцяти років. А мені про це чоловік нічого не сказав

З Русланом ми одружені вже два роки. Познайомилася ми випадково, на першій зустрічі він розповів, що у нього хворіє кіт, і було видно, що він дійсно дуже переживає з цього приводу. Мене це дуже зворушило. Зголосилася йому допомогти, порекомендувала хорошого ветеринара, але тварину врятувати так і не вдалося. Зате ця ситуація нас дуже зблизила, і через кілька місяців ми розписалися.

У мене є своя двокімнатна квартира, в якій ми почали жити після одруження. Це мій перший шлюб, а от Руслан давно розлучений, його колишня дружина живе в іншій країні. Принаймі, мені була озвучена саме така версія. Те, що у Руслана до 35-ти років немає власного житла мене анітрохи не збентежило, зараз важко купити квартиру. Мені в свій час житло подарували батьки, які теж тільки пораділи за мене, що у мене нарешті з’явився шанс влаштувати своє особисте життя.

Мені 32 роки і я постійно натякала, що була б не проти, якби у нас народилася дитина. Але Руслан без особливого ентузіазму підтримував цю тему, казав, що нам потрібно ще трохи зачекати. В цілому, все у нас було добре.

Бюджет у нас був роздільний, оплачували комуналку і купували продукти ми разом, решту своєї зарплати Руслан собі відкладав (так він мені говорив). Ми почали потихеньку обживатися разом, зробили невеликий ремонт, завели нового кота.

На початку червня я пішла у відпустку, отримала непогані відпускні, от і надумала купити новий холодильник. Кажу чоловікові, щоб дав половину суми (10 тисяч гривень), а він мені відповідає, що грошей у нього нема.

Я була вельми здивована – як нема, якщо він весь час на щось відкладає?!

А тиждень тому я випадково побачила в чоловіковому телефоні його мобільні рахунки. Виявляється, у Руслана є син, хлопчик одинадцяти років. І цій дитині він постійно допомагає, це крім офіційних аліментів!

Мене здивувало не те, що Руслан допомагає дитині, мене здивувало те, що він скрив сам факт існування дитини! Як так? Ми прожили з ним два роки і я навіть не підозрювала, що у нього є син.

За словами Руслана, він періодично відвідує сина і в міру можливості допомагає грошима. Про яку довіру може йти мова, якщо людина вважає за потрібне приховувати таку важливу частину свого життя? Чи варто мені продовжувати жити з Русланом? А я хотіла мати з ним спільних дітей. Тепер я серйозно задумалася про розлучення.

Фото ілюстративне – vplate.

You cannot copy content of this page