Все своє життя я прагну сімейного затишку і справжніх родинних стосунків, але в цьому мені чомусь не щастить. В своїй сім’ї я не відчувала любові і підтримки батьків, їхнє ставлення до мене було більш, ніж прохолодне. Вони завжди були зайняті своїми справами, я мене спихали то на бабусю, то на тітку. А потім, коли я була підлітком, батьки взагалі поїхали закордон і я залишилася належати сама собі.
Я завжди мріяла, що коли я вийду заміж, у мене нарешті з’явиться велика і дружна сім’я. Я навіть свого чоловіка вибирала за відповідними ознаками – з повної, благополучної, дружної сім’ї, яка цінує затишок і гармонію в родині. Коли Богдан запропонував мені вийти за нього заміж, я відразу погодилася.
Я всіма силами намагалася влитися в їхню сім’ю – часто телефонувала і питала у свекрів, як їхні справи. Вітала їх з усіма святами, передавала подарунки. Та я постійно відчувала холод з їхньої сторони. Сподівалася, що з часом це пройде. Чомусь мене недолюблювала і сестра Богдана. Її, як і мене, теж звати Марія. Вона відразу почала віддалятися – не ініціювала спілкування зі мною, не обговорювала нічого, відмовляючись постійно сухими відповідями.
Єдина людина, яка підтримувала мене, була бабуся чоловіка. Вона ставиться до мене добре, але постійно вимагає, щоб я якомога частіше допомагала їй на дачі, що з моїм графіком роботи дуже складно зробити, і тому вона останнім часом ображається на мене.
Ми прожили приблизно півтора року і я зрозуміла, що щось пішло не так. Мої підозри підтвердилися нещодавно. У свекрухи мав бути день народження. Я підготувалася, купила подарунок, але Богдан мене ошелешив, що піде вітати маму без мене. Мовляв, свекруха погано себе почуває і не планує гучних святкувань. Та я наполягла, що теж піду з ним.
В неділю ми пішли вітати свекруху. На моє здивування свекруха сиділа в доброму самопочутті за гарно накритим столом. На свято зібралися найближчі родичі. Не було лише Марії, рідної сестри чоловіка, вона в цей день була на чергуванні на роботі. Ми добре посиділи, свекруха намагалася тепло спілкуватися зі мною і мені здалося, що наші стосунки мають шанс налагодитися.
Ми подякували і пішли додому. По дорозі я ще вирішила заскочити в магазин, купити деякі продукти на сніданок, а Богдан відправився додому. І тут бачу, телефонує мені свекруха. Я подумала, що вона хоче подякувати за приємний вечір і за подарунок, але помилилася. Дзвінок призначався не мені, а іншій Марії, сестрі чоловіка. Свекруха спішила розповісти доньці, як все пройшло. Скільки гидоти про себе я давно не чула, в очах свекрухи я настільки погана, і маю стільки недоліків, що гіршої вже просто бути не може. Мене накрила хвиля сорому і обурення, та я не видала себе.
Мені було дуже прикро, я не розуміла, за що вона зі мною так. Я ж не зробила їй нічого поганого і стараюся з усіх сил налагодити наші стосунки. В той вечір я вирішила поговорити з чоловіком. Він зізнався, що мама і сестра мене не люблять, тому що мали для нього іншу кандидатуру – найкращу подругу його сестри. Але чоловік вибрав мене і тепер його родичі не можуть з цим змиритися.
Загалом, як би я не старалася, я все одно залишилася для цих людей сторонньою людиною. Найприкріше, що вони і далі часто кличуть чоловіка до себе в гості, просячи його приходити без мене … Як мені бути далі, я не розумію. Чоловік мене любить і розривається між мною і родичами.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
