В мого чоловіка є ще рідна сестра, вона роками молодша за нього. Різниця між ними не дуже велика, десь близько двох років. У них в сім’ї завжди перевага віддавалася лише доньці, а синові все постійно діставалося за залишковим принципом.
Чоловік якось ніколи не показував, що йому трохи не приємне ставлення таке, але це не могло не вплинути на нього. Коли ми з ним познайомилися, він був дуже сором’язливим, більшість мовчав, неохоче говорив про свою думку, був трохи невпевненим в собі хлопцем. Але його доброта і людяність не могла залишитися непоміченою. Я відразу звернула на нього увагу і, щиро закохалася. Він був доброю, чуйною та хорошою людиною.
Коли ми почали зустрічатися, він став відразу змінюватися в кращий бік, став спокійнішим, частіше посміхався. У ньому з’явилася мужність і впевненість. З ним мені було так добре, легко і спокійно, що я була впевнена в нашому спільному майбутньому.
Коли Юрій запропонував мені вийти за нього заміж, то я була на сьомому небі від щастя. І дійсно, кращого чоловіка було собі годі й шукати.
Познайомившись з його батьками, я стала свідком їх байдужості до свого сина. Я дуже здивувалася, коли побачила їх ставлення до Юрка, адже він їх рідний син, а вони відносилися до нього, як до абсолютно чужої людини. Але, чужа сім’я – темний ліс, тому я не хотіла взагалі якось лізти у їх родину. Сподівалася, що в майбутньому вони змінять своє ставлення до нього на краще, адже він хороший і людяний син.
Після народження наших дітей, я так і не побачила змін в кращу сторону, на мій великий жаль. Всі зустрічі проходили дуже коротко. Свекри завжди поспішали в гості до дочки, тому забігали до нас на пару хвилин мимохідь, і швиденько йшли, придумуючи щоразу якусь вагому причину.
Я ж сподівалася, що коли діти трохи підростуть, то ці бабуся і дідусь змінять своє ставлення до онуків. Адже люблять же вони дітей своєї доньки, і наших ніби як повинні любити, адже вони нічим не гірші за дітей їх доньки. Але як же я знову помилилася. Діти підростають, а свекри все біжать і біжать до дочки.
Перед Новим роком ми всіх запросили до себе. Мати й батько чоловіка пообіцяли, що прийдуть і ми новорічну ніч проведемо в родинному колі.
Я так готувалася, вже було готово багато смачних страв. А ввечері 31 грудня мені зателефонувала свекруха, вона сказала, що донька не пішла на корпоратив, вони з чоловіком будуть святкувати вдома і їх до себе запросили.
Тому, свекри підуть на Новий рік до своєї доньки, як і багато років поспіль.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
