fbpx

На новосілля ми з чоловіком запросили всю родину. Я стільки всього наготувала, що не було де зайву тарілку поставити на столі. Ми запросили тітку мого чоловіка, вона дуже багата людина, має свої магазини. Тітка Ольга, як тільки сіла за стіл, стала говорити, що котлети і голубці в нас час ніхто не готує, у мене все не смачне, жирне та солоне. Мені було соромно перед гостями, а коли дійшла справа до подарунків, то тітка вже поводила себе скромніше

Ми з Дмитром прожили в шлюбі разом вже 5 років. Не так давно ми разом купили двокімнатну квартиру, про яку мріяли багато років і відкладали гроші весь цей час. Взяли чималий кредит та зробили в ній хороший ремонт, аби швидше переїхати.

На новосілля ми скликали своїх найближчих родичів і найкращих друзів.

В цей день до нас прийшла й тітка мого чоловіка, Ольга. Вона була значно заможніша за нас, жила добре в хорошому достатку. Тітка Ольга спокійно могла собі дозволити більш забезпечене життя, про яке ми вже й не мріяли ніколи. В нашому місті вона відкрила декілька магазинів, що мали доволі хороший прибуток, справи йшли добре, вона лише багатіла прямо на очах.

Але вона людина не дуже добра, у неї дуже висока самооцінка, її зверхній погляд ніколи не подобався мені. З нею навіть спілкуватися неприємно, завжди усім вихваляється, повчати звикла усіх. Але родичка вона наша все ж, якось не гарно було її не запросити.

До цього дня я готувалася старанно, скуповувала усі найкращі продукти, найкраща подруга мені в усьому допомагала. Я наготувала багато страв, що навіть вільного місця на столах не було. Багато салатів, м’ясні і рибні страви, запіканки, качка і ще багато чого. Замовила солодощі і торти, було багато фруктів, все, що душа забажає. Витратилася я дуже, але ж це все для родини. А зранку уже накривала на стіл і розставляла посуд.

Сил на це все пішло багато, тож я ніяк не очікувала, що комусь може щось не сподобатися.

Тітка Дмитра ще з першої хвилини застілля сказала, що все приготовано не так. Спочатку зауваження були щодо салатів, то пересолений, то кислий, то жирний, потім не сподобалися м’ясні страви – сухі, не тримаються купи, бо це «застаріло і немодно», як і робити котлети з голубцями на подібні свята. Картопля, на її думку, була мало приправлена, а торт засолодкий і якийсь твердий.

Мені було прикро, та образу показувати не хотілося. Інші гості також ніяково переглядалися між собою, але я бачила, що їм подобаються всі приготовані страви, адже скоро на тарілках майже нічого не залишилося.

Мені так прикро за те, що одна людина мені весь вечір зіпсувала, я готувалася так довго до цього дня. Ми з Дмитром були такі щасливі. Тітка Ольга подарувала нам в конверті 500 гривень, а відчувала себе царицею на нашому святі. Я більше не хочу цієї людини бачити в своєму домі, шкода, але життя лише так показує хто є хто. Шкодую лише про одне, що не попросила її залишити наш дім, було соромно перед гостями. Але таки потрібно було це ще тоді зробити.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page