Ми з Дмитром прожили в шлюбі разом вже 5 років. Не так давно ми разом купили двокімнатну квартиру, про яку мріяли багато років і відкладали гроші весь цей час. Взяли чималий кредит та зробили в ній хороший ремонт, аби швидше переїхати.
На новосілля ми скликали своїх найближчих родичів і найкращих друзів.
В цей день до нас прийшла й тітка мого чоловіка, Ольга. Вона була значно заможніша за нас, жила добре в хорошому достатку. Тітка Ольга спокійно могла собі дозволити більш забезпечене життя, про яке ми вже й не мріяли ніколи. В нашому місті вона відкрила декілька магазинів, що мали доволі хороший прибуток, справи йшли добре, вона лише багатіла прямо на очах.
Але вона людина не дуже добра, у неї дуже висока самооцінка, її зверхній погляд ніколи не подобався мені. З нею навіть спілкуватися неприємно, завжди усім вихваляється, повчати звикла усіх. Але родичка вона наша все ж, якось не гарно було її не запросити.
До цього дня я готувалася старанно, скуповувала усі найкращі продукти, найкраща подруга мені в усьому допомагала. Я наготувала багато страв, що навіть вільного місця на столах не було. Багато салатів, м’ясні і рибні страви, запіканки, качка і ще багато чого. Замовила солодощі і торти, було багато фруктів, все, що душа забажає. Витратилася я дуже, але ж це все для родини. А зранку уже накривала на стіл і розставляла посуд.
Сил на це все пішло багато, тож я ніяк не очікувала, що комусь може щось не сподобатися.
Тітка Дмитра ще з першої хвилини застілля сказала, що все приготовано не так. Спочатку зауваження були щодо салатів, то пересолений, то кислий, то жирний, потім не сподобалися м’ясні страви – сухі, не тримаються купи, бо це «застаріло і немодно», як і робити котлети з голубцями на подібні свята. Картопля, на її думку, була мало приправлена, а торт засолодкий і якийсь твердий.
Мені було прикро, та образу показувати не хотілося. Інші гості також ніяково переглядалися між собою, але я бачила, що їм подобаються всі приготовані страви, адже скоро на тарілках майже нічого не залишилося.
Мені так прикро за те, що одна людина мені весь вечір зіпсувала, я готувалася так довго до цього дня. Ми з Дмитром були такі щасливі. Тітка Ольга подарувала нам в конверті 500 гривень, а відчувала себе царицею на нашому святі. Я більше не хочу цієї людини бачити в своєму домі, шкода, але життя лише так показує хто є хто. Шкодую лише про одне, що не попросила її залишити наш дім, було соромно перед гостями. Але таки потрібно було це ще тоді зробити.
Фото ілюстративне.
