У нас вдома практично вже не залишилося грошей, а жити за щось треба, до того ж, ідуть Різдвяні свята. Хоч плач!
Чоловік знає про нашу ситуацію, але лише руками розводить. А я йому нагадую, що саме він – голова родини, і йому належить дбати про те, щоб нас добре забезпечувати.
На Новорічні свята ми трохи витратилися, нічого такого не готували і не купували, але все ж гроші пішли. А тепер наближається Різдво, теж треба готуватися до свят, а грошей у нас зовсім немає, сховок, в якому ми тримали всі наші заощадження, майже пустий.
Я не працюю і ніколи не працювала. Мені 42 роки, у мене немає роботи, так склалося. Справа в тому, що мені не потрібно було працювати, бо ще у студентські роки я вийшла заміж за успішного хлопця.
Кар’єра його складалась доволі непогано і заробляв він цілком достатньо – так що міг повністю забезпечити нашій родині безбідне життя.
Спочатку ми купили квартиру, а потім і дачу придбали. Я теж не сиділа склавши руки, я займалася виховання двох наших дітей та вела домашнє господарство, на цьому, до речі, наполягав чоловік.
Але останнім часом чоловік зовсім перестав заробляти. Саме тому в нашій сім’ї грошей залишилося дуже мало.
Якось в один момент настав переломний момент, коли Олег просто втомився від роботи. Він просто взяв і звільнився зі своєї посади і сказав, що він більше нічим не хоче займатися.
Чоловік сказав, що всі ці роки він забезпечував сім’ю і що зараз у нього настав заслужений відпочинок і тепер його повністю повинна забезпечувати я.
Я не знала з чого почати, бо ж ніколи не працювала, хоча і мала вищу освіту. Школу я закінчила із золотою медаллю, а університет із червоним дипломом. Звичайно, зараз мій диплом уже нікому не потрібен, а зовнішність вже давно не та, що була раніше.
Якщо чесно, то я зовсім і не думала про свою зовнішність. Я постійно турбувалася лише про своїх дітей. Водила їх по різних гуртках та секціях.
Для цього чоловік і подарував мені автомобіль. Діти наші виросли на славу. Старша дочка закінчує вже університет, а син – школу.
Всі наші знайомі і родичі твердили, що вона повинна радіти, бо мені дуже пощастило з чоловіком. Адже він заробляє і не змушує її працювати.
Але я була впевнена, що мій чоловік був закоханий лише у свою роботу і більше нічого не помічав довкола себе.
Ще рік тому Олег почав скаржитися на свою роботу – що йому все набридло і хоче спокійного життя, але я думала, що це тільки прості слова.
Та справа виявилася серйозно. Спочатку він узяв відпустку, а потім узяв і зовсім звільнився.
Олег сидів удома цілими днями і нічого не робив. Він сказав мені що якщо мені потрібні гроші, то я маю знайти роботу і йти працювати. Тепер я маю забезпечувати усю сім’ю, а він візьме на себе мої обов’язки по дому.
Я не знала, що мені робити. Звичайно, я могла б піти працювати касиром чи прибиральницею, але там такі зарплати, що всю сім’ю їй не прогодувати.
А Олег весь час каже, що діти вже дорослі, тому великої потреби у грошах у них не буде.
У нас залишилися небагато грошей із наших збережень, але з двома дітьми їх надовго не вистачить.
Як мій чоловік міг так з нами вчитини? Ми ж коли одружувалися, то планували все зовсім не так.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
