fbpx
Життєві історії
Зібрала Варвара яйця, взяла трохи городини, і поїхала на базар продавати. Прихопила з собою і свої заощадження з пенсії. Повернулася з міста ближче до вечора, відразу пішла до невістки показати обновки, які купила для неї

Коли єдиний син Варвари привів додому невістку, вона була відверто засмучена. Жили вони небагато, батька Івана давно не стало. У Варвари відтоді лише на сина і була надія. Все мріяла, от одружиться її Іван, візьме невістку багату, з заможними родичами порідниться, то й тоді підуть їхні справи вгору.

Але Івану припала до душі Настя. Дівчина вона хороша, але бідна. Прибилася до їхнього села нещодавно, люди казали, що вона сирота, то її тітка, сусідка Варвари, забрала до себе. Не раз бачила Варвара, як Настя з самого ранку порається по господарству, навіть собі думала, от ми мені таку дочку.

Виявляється, Іван її теж помітив працьовиту сусідку, до того ж, Настя була ще й дуже красивою. От і вирішив, що кращої дружини йому не знайти. А от Варвара сумувала, бо не про таку невістку вона всі ці роки мріяла. Просила сина одуматися, але той не хотів нічого слухати, пішов в сільраду і розписався з Настею.

Прийшла невістка до хати Варвари в одній не дуже теплій курточці, і в латаних черевиках. Всі її речі вмістилися в одну невелику валізу.

– Мало того, що її треба годувати, – міркувала собі Варвара, – та й одягти її не завадило б, он зима на носі, це ж треба і теплу куртку, і нові чоботи. А звідки грошей на це взяти, якщо працює один Іван, та й то заробляє він не так багато, щоб трьох дорослих людей утримувати.

Перші кілька місяців Варвара ходила наче темна хмара, жодного слова до невістки не промовила. Але коли прокидалася, бачила, що Настя вже поверталася від тітки, якій вона продовжувала допомагати, і відразу бралася за роботу вдома. І корову обійде, і курей нагодує, і води додому принесе, і їсти зварить.

Потроху серце Варвари починало танути, але виду вона не подавала. А якось глянула Варвара в вікно, а невістка на лавку присіла, бліда якась така. І тут Варвара здогадалася – внука їй невістка скоро подарує, он курточка на ній вже не защіпається.

Так прикро стало Варварі за свою поведінку, адже в душі вона вже давно полюбила Настю, просто через свою гордість не могла переступити. На наступний день зібрала Варвара яйця, які знесли кури, взяла трохи городини, і поїхала на базар продавати. Прихопила з собою і свої заощадження з пенсії.

Повернулася з міста ближче до вечора, відразу пішла до невістки показати обновки, які купила для неї. Настя не могла повірити, що свекруха купила їй нову зимову куртку і нові чоботи з кожушком, таких у неї ніколи не було.

– Мамо, та ж Ви всі гроші на мене витратили, – зніяковіла Настя.

– Нічого, донечко, через кілька днів буде пенсія, та й Іван зарплату отримає, якось проживемо, – заспокоїла невісточку Варвара. – Ось я тобі фруктів з міста привезла, такі у нас в саду не ростуть, а тобі тепер треба дбати про себе.

Настя дивилася на подарунки, які привезла свекруха, і дякувала Богу за те, що тепер у неї знову є мама…

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page