Марія була простою жінкою із села. Закінчила звичайне училище і потім пішла працювати на завод. Чоловік її, Іван, освіти не мав, працював у полі трактористом.
Жила їхня сім’я небагато, бували часи, що вони ледве кінці з кінцями зводили. Сина ростили, намагалися для нього дати все, що було в їхніх силах.
Тарас виріс і одружився з дівчиною з міста. Невістка, коли приїжджала в гості, завжди була чемна, ввічлива, але надто вже допитлива.
Марію ця допитливість невістки дещо насторожувала. Аж надто вона цікавилася вартістю всього нажитого майна.
Постійно питала, скільки будинок у селі коштує, скільки соток городу у них є. Все підраховувала: і живність, і меблі, і навіть посуд.
Дивно було Марії від цих запитань невістки, але Марія боялася щось їй сказати. Їй було ніяково, що невістка з вищою освітою, а вони – прості люди з села.
До того ж Марія раділа, що вони привозять їй онука, а як відомо, онуків люблять сильніше, ніж своїх дітей.
Минав час, онук виріс і тепер у гості він приїжджав лише з Тарасом, своїм батьком. Невістка не хотіла особливо приїжджати в село, не подобалося їй там. Такий стан речей усіх влаштовував.
Але настав час онукові йти до школи. Тут і постало питання – хто має водити дитину в школу, забирати із школи, робити домашні завдання.
Тарас та його дружина працювали. Невістка не хотіла кидати роботу через сина, і тому, вирішили запросити себе на рік-другий Марію.
Марія не стала відмовляти синові та погодилася залишити своє господарство заради онука та переїхати до них в місто на деякий час.
Зустріла її невістка, сіли пити чай і тут вона каже:
– Мамо, якщо ми тепер будем жити разом, то пропоную всі наші витрати ділити порівну. Ви згодні?
Марія була здивована, адже не розраховувала на витрати. Жила б вона в селі, де всі продукти були з городу, то не довелося б їй зараз віддавати останню копійку. Але сперечатися не стала, не хотіла, щоб з її появою в домі сина стали виникати безглузді суперечки.
Так минув місяць. Невістка скупилася на продукти, скаржилася, що Марія надто багато витрачає. Свекруха мовчала, синові нічого говорила, а просто робила так, як хотіла невістка.
Марія просила чоловіка висилати їй гроші, бо своїх не вистачало, щоб віддавати половину всіх витрат. Так вони прожили до Нового року.
Коли у Тарас пішов у відпустку, Марія попросилася додому на тиждень, щоб з чоловіком побачитись, і своє господарство до ладу привести.
Приїхала вона додому, розповіла чоловікові, як їй живеться. Вирішили вони разом Тарасу нічого не казати, щоб сварок в сім’ї не було.
Повернулась Марія назад у місто і все почалося спочатку. Грошей їй дуже не вистачало. Чоловік її брав додаткову роботу, щоб сплачувати за проживання дружини у місті.
І ось одного разу Марія віддавала обговорену суму невістці, і це побачив Тарас. Він почав розпитувати, що це за гроші.
Невістці довелося все пояснити. Після цього вони посварилися, довго з’ясовували стосунки.
Марія всю ніч слухала суперечку Тараса та його дружини. Вранці вона тихенько зібралася, і повернулася в село до чоловіка.
На наступний день приїхав в село Тарас, він повернув усі гроші, які мама віддавала невістці.
Марії було прикро, що через неї вчинився такий переполох, але син поспішив її заспокоїти:
– Мамо, ти ні в чому не винна, навіть не думай себе картати. Ти нам дуже допомогла, і ми тобі за це вдячні.
Шкода, що невістка Марії виявилася такою меркантильною і скупою. Але Марія не ображається. Вона, як і будь-яка мама, хоче, в сім’ї дітей було все добре.
Після цього невістка в село ще довго не показувалася, їй було соромно за свою поведінку, адже коли мама поїхала, вона змогла оцінити її допомогу, бо тепер їй доводилося робити все самій.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Шановні читачі, запрошуємо переглянути наші історії на Youtube.
Будемо вдячні, якщо Ви підпишетеся на наш канал.
