З чоловіком я прожила 10 років, а потім ми розлучилися. Я залишилася з двома дітьми і з купою проблем. Чоловік сказав, що буде нам допомагати, але далі виплати офіційних аліментів справа не просунулася. Навіть на день народження дітей чоловік не вважає за потрібне дарувати їм подарунки.
Його мама, бабуся наших спільних дітей, теж нічого ніколи дітям не дає, не шукає зустрічей з ними, але це її рідні онуки. Для мене нічого дивного, бо саме свекруха зробила все для того, щоб ми з чоловіком розлучилися. Вона постійно повторювала, що я живу з її сином лише заради грошей.
Я впевнена, що всі навколо вважають мого чоловіка щедрим. Він віддасть останню копійку другові, купить каву на останні гроші в гаманці. Але для чужих людей, якими тепер є для нього я і наші діти, він став дуже заощадливим, якщо не сказати, скупим.
У старшого сина випускний в дитячому садку. Потрібно було здати певну суму. У мене грошей впритул. Витратилася минулого місяця: купила по акції двоярусне дитяче ліжко за півціни, плюс матраци до нього – на я витратила всі свої накопичення. Затратно, але потрібно, бо дітям треба десь спати. А тепер грошей здати в садок не вистачає.
Пишу колишньому чоловікові, мовляв так і так, потрібна така сума грошей, допоможи. Він погодився, написав, що добре, але на цьому все закінчилося. Далі від нього тишина.
Минуло два тижні. Я не витримала, знову йому пишу. Цього разу його відповідь була іншою: вибач, зараз я не дуже багатий, мені не шкода, але я тобі не дам грошей. А ти отримаєш в кінці місяця аліменти і зможеш тоді здати ці гроші в садочок.
Я почала розуміти, в чому справа. На минулих вихідних я хотіла купити собі плащ на весну, якраз приміряла в магазині і зустріла колишню свекруху. От вона напевно і нашептала чоловікові, що я за його гроші себе хочу одягати.
Мені хотілося плакати. Мій колишній чоловік вважає, що за той мізер, який він мені дає у вигляді аліментів, я зможу і прогодувати дітей, і все оплатити. Та ще й думає, що я за його гроші собі одяг купляю.
Чоловіки, ось ви реально вважаєте, що ваші колишні дружини витрачають аліменти на себе? У мене двоє маленьких дітей, яких треба годувати і купа обов’язкових платежів.
Так, я працюю, тому що за все потрібно платити і щось їсти. Але дітям, які ростуть, потрібний одяг кілька разів на рік. Хотіла б я, щоб хоч хтось з чоловіків спробував прогодувати дітей на ті мізерні аліменти, які вони платять.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Популярні статті
- Одного вечора, коли я поверталася з роботи, швиденько забігла в супермаркет і побачила там чоловіка своєї найкращої подруги з незнайомою жінкою. Вони купували якісь продукти, овочі, фрукти і клали все в один кошик. Я не могла до них підійти, а коли повернулася додому, то відразу набрала Івана. Тоді я дізналася, що він зраджує Марині. Іван попросив нічого не розповідати його дружині, бо він хоче залишитися в сім’ї. І тоді я зробила велику помилку
- Дочка вважає, що якщо я вийшла на пенсію, то повинна кинути всі свої плани і повністю зануритися у онуків. Я не відмовляюся зовсім, час від часу я можу побути з ними. Але кожного дня на постійній основі я не згодна. Я почала брати замовлення по шиттю. Клієнтки дуже задоволені моєю роботою. Зрештою, у онуків є батьки, які і повинні ними займатися. Чому цим вихованням повинна займатися я
- Я все обміркувала, і вирішила, що повністю віддати будинок братові буде нерозумно. Продавши ділянку з будинком можна було купити двокімнатну квартиру. Знаючи, що брат спустить спадок дуже швидко, я наполягла на своїй частці. Думала – нехай будинок буде наш спільний, брат може жити в ньому, ніхто його не гонить, сподівалася, що він стане більш розсудливим, але куди там
- Робота у мене доволі високооплачувана, я вже купив собі квартиру і машину, їжджу відпочивати за кордон, маю якісь заощадження. Мого брата це дуже сильно дратує, але він нічого для цього не робив. Жодного разу не поцікавився, що й до чого. Лише стверджував, що мені пощастило. Але він навіть собі не уявляє, що мені довелося пережити. І якось трапилася у нього така ситуація, що йому знадобилися гроші. Він відразу ж звернувся до мене за допомогою. Я ж рідний брат і «зобов’язаний йому допомогти». Ось тільки я йому відмовив
- Через день народження подруги, я ледь не розлучилася з чоловіком. Я хотіла подарувати їй дві тисячі гривень, а чоловік сказав, що це забагато. Коли я про все розповіла своїй мамі, вона стала на сторону мого чоловіка, а мені порадила купити подрузі в подарунок кришталеві фужери. Добре, що я послухала маму, вона у мене дуже розумна жінка